Skip to Main Content

Кольорові схеми

Розмір шрифтів


Адреса

Театральна, 25
Коломия, Івано-Франківська область

Час роботи 10:00 - 18:00

Вихідний – понеділок

Вартість квитків

40 гривень

20 гривень – для студентів

15 гривень – для учнів

«Гуцульщина і Покуття» (ч.1-2 (4) 2021 р.)



Побачив світ черговий випуск журналу «Гуцульщина і Покуття».

Національному музею народною мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського – 95! Пройдено складний, тернистий і нелегкий шлях від ідеї заснування до відкриття найпотужнішого на Західній Україні закладу. Про славну минувшину і сьогодення Музею пише Ярослава Ткачук  у статті «Духовні скарби Гуцульщини та Покуття».

Романна Баран та Наталія Олійник пропонують читачам ґрунтовне дослідження «Павлина Цвілик.  Животворна пластика глини».

«Марамороські звіти» Миколи  Васильчука та  Ірини Федів – про етноекспедицію до гуцулів румунської Мараморощини, що була здійснена як одна зі складових планомірної роботи Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського з вивчення гуцульського регіону.

На  відзнаку 150-річчя від дня народження одного з найпотужніших дослідників Гуцульщини Володимира Гнатюка подано його розвідку  «В справі Гуцульщини», написану 1913 року.

Катерина Каркадим в есеї  «Правдиво народний Майстер» пише про Василя  Кабина – одного з найвідоміших  та провідних різьбярів Гуцульщини другої половини ХХ століття, самовідданого учня та послідовника визначного Мистця, засновника косівського локального осередку різьблення Василя
Девдюка.

Андріана Ємчук  бачить «Покуття в європейському вимірі» й аналізує етнографічні дослідження покутського регіону іноземними вченими.

Лілія Триняк подає цікаву розвідку  «Лікувальна магія покутян».

Марія Двилюк у матеріалі «Верховино, світку ти наш…» досліджує Гуцульщину у творчості художників кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Андрій Лінинський аналізує дві старовинні  Богородичні ославські ікони.

Олександр Масляник небезпідставно стверджує, що відома писанкарка і колекціонер «Віра Манько – берегиня покутської писанки».

Мистецтвознавці Олександр Аронець та Ірина Матоліч в есеї «Крізь браму часу» твердять, що до неординарних творчих особистостей Прикарпаття належить юрист за професією, проте митець за покликанням Петро Грицюк – живописець, графік і поет.

Знані краєзнавці Іван Зеленчук та Ярослав Зеленчук розповідають про те, що у румунському видавництві побачив світ «Унікальний гуцульський словник-білінгва». Ілюстрований гуцульсько-українсько-румунський словник – видання  унікальне вже тим, що подібного йому не було ані в Україні, ані в Румунії. Для візуалізації використано старі світлини та зображення експонатів з приватних музеїв України і Румунії.

Оксана Ясінська повідомляє, що  Музей писанкового розпису оновив і модернізував експозицію. 2021 рік  став для Музею успішним, адже вдалося реалізувати два масштабних і багатоскладових проекти –  капітальний  ремонт та  оновлення експозиції.

Як завжди, журнал щедро ілюстрований кольоровими сторінками-вставками.

Придбати журнал можна в Коломиї у книгарні Музею (вул. Театральна, 25), а також у Музеях-філіях в Яремчі, Косові, Тишківцях.

Дзвоніть: тел.: (03433) 2-39-12, моб: 095-622-3012; 067-671-1558.

Пишіть на е-mail: info@hutsul.museum


Повернутися в розділ