«Гуцульщина і Покуття» (ч.1-2 (3) 2020 р.)

Свіжий, ще із запахом фарби  випуск журналу «Гуцульщина і Покуття» (ч.1-2 (3) 2020 р.) побачив світ. 

Відкриває журнал дослідження Романни БАРАН та Наталії ОЛІЙНИК  «ЦЕЙ НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ БАХМАТЮК». Знаменитому мистцю гуцульської народної кераміки ХІХ ст. та одному з найвидатніших майстрів українського гончарства Олексі Бахматюку виповнилося 200 років від дня народження.

Голова Всеукраїнського товариству «Гуцульщина» Дмитро СТЕФЛЮК  подає власні роздуми-спогади  «НА БИСТРИНІ ЧАСУ» з нагоди 30-річчя Товариства.

Ярослава ТКАЧУК небезпідставно порушує надзвичайно гостру і нагальну проблему: «ЧИ СТВОРИМО ВЕЛИКУ ГУЦУЛЬСЬКУ ЕНЦИКЛОПЕДІЮ?»

Жіночий головний убір Покуття XIX – початку XX ст. досліджує Ліля ТРИНЯК у публікації «ВЧОРА БУЛА У ВІНОЧКУ».
Видатний гуцулознавець з Сучавщини (Румунія) Юрій ЧИҐА подає власну глибоку розвідку «ХАРАКТЕР і ПОВЕДІНКА ГУЦУЛА».

Микола ВАСИЛЬЧУК чотири рази побував у складі науковців Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в румунській частині Мараморощини, де живуть українці-гуцули. Свої враження подає в публікації  «ЖИВЕ СЛОВО – ЯК ЧИСТА ВОДА».

Катерина КАРКАДИМ ґрунтовно досліджує  «ГУЦУЛЬСЬКИЙ СУВЕНІР».

Яким ГОРАК подає розвідку «З ГУЦУЛЬСЬКОЇ СКАРБІВНІ» і визначає культовий для горян багатотомник «Гуцульщина» Володимира Шухевича як потужне джерело повісті «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського.

Світлана ФЛИС фахово досліджує «ГУЦУЛЬСЬКИЙ СВІТ НА ПОЛОТНАХ ІВАНА ТРУША».

Вперше публікується недавно віднайдений журналом «Гуцульщина і Покуття»  спогад Володимира ГЖИЦЬКОГО «ЯК Я ПИСАВ РОМАН «ОПРИШКИ».

Маловідомі сторінки з життя мецената і благодійника о. Павла Витвицького-Васильковича подає Леся ПИСКОР у публікації «ЗБИРАЧ НЕТЛІННИХ СКАРБІВ».

Долю родини Курп’яків у роки Першої світової війни та у добу Західноукраїнської Народної Республіки(1914-1919 рр.) дослідує
Богдан ВОЛОШИНСЬКИЙ у розвідці «З ПОКУТСЬКОГО ПРАКОРЕНЯ».

Роман АТАМАНЮК переймається важливим питанням «ЧИ БУДЕ У ВЕРХОВИНІ ВУЛИЦЯ ДМИТРА ВАТАМАНЮКА?»

Ольга СЛЮСАРЧУК в есеї «ВЗОРИ ЖИТТЯ, МОВ НА ВИШИВАНЦІ» подає оповідь про звичаї закарпатських гуцулів та життя Анни Підмалівської – чуйної, доброї та щирої 95-річної гуцулки з Рахова.

Двадцять років тому, 23 вересня 2000 року, на зламі тисячоліть, у рік відзначення 2000-ліття Різдва Христового, в середмісті Коломиї було урочисто відкрито сучасну оригінальну споруду, побудовану спеціально для єдиного у світі Музею писанкового розпису. Директорка цього популярного закладу Оксана ЯСІНСЬКА пише про магію розпису в статті «ПРИТЯГАЛЬНА СИЛА ПИСАНКИ».

Косівському музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини – 50! Вікторія ЯРЕМИН як керівник цього відомого культурного осередку відгукнулася на поважний ювілей публікацією «ПІВ ВІКУ У ПОШУКУ СКАРБІВ».

Богдана ФАШТРИГА вільно орієнтується «У ПЛИНІ МУЗЕЙНИХ БУДНІВ».

Андріана ЛЕЛЕ ділиться новиною: «МУЗЕЙ ГУЦУЛЬСЬКОЇ БРИНДЗІ – НОВА РОДЗИНКА РАХІВЩИНИ».

Михайло Шмадюк з високогірного села Лазещини, що на Рахівщині, вже півстоліття робить гуцульські топірці і люльки, але сам не курить. Алла ХАЯТОВА з великою симпатією до майстра написала нарис «ОСТАННІЙ ЗАКАРПАТСЬКИЙ ЛЮЛЬКАР».

Марія БУДЗ-ОСТАПЧУК подає спогад про майстра-будівельника і гідротехніка Федора Шпинтюка з Покуття «ТОЙ, ХТО ПІДКОРИВ ЧЕРЕМОШ».

Марія СКАБ фахово аналізує нещодавно видану книгу відомої краєзнавці Аделі Григорук «Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість» у рецензії «ЧЕРПНУТИ АЖ ДО ГЛИБИН».

Микола САВЧУК досліджує цікаву тему: що ж писали «ДАВНІ КОЛОМИЙСЬКІ ГАЗЕТИ ПРО НАРОДНИХ МИТЦІВ».

Безсумнівно, читачам сподобається памфлет Владислава ГУБКА «ГУЦУЛКА «ПО ІМЄНІ МАШКА».

Придбати журнал можна  в Коломиї  у книгарні Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського та у Музеї писанкового розпису, у Косові – в Музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини, в Яремчі – у Музеї етнографії та екології Карпатського краю, у Верховині – в Музеї «Гуцульщина», Музеї Резиденції родини Шухевичів у с. Тишківцях Городенківського району і в Путилі (у Тараса Ковальчука)

Також надсилаємо Укрпоштою і Новою поштою після оплати.

Вартість журналу – 60 грн.

Замовити журнал можна, написавши на мейл: info@hutsul.museum.

Телефонуйте:  0676711558, 03433 27978