Skip to Main Content

Кольорові схеми

Розмір шрифтів


Адреса

Театральна, 25
Коломия, Івано-Франківська область

Час роботи 10:00 - 18:00

Вихідний – понеділок

Вартість квитків

40 гривень

20 гривень – для студентів

15 гривень – для учнів

03.09.2019

Міжнародний гуцульський фестиваль

ФЕЄРИЧНИЙ ХХVІ ГУЦУЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ У ВИЖНИЦІ СКОЛИХНУВ КАРПАТИ


Три яскравих і щедрих на події дні впродовж 30 серпня - 1 вересня ознаменувало наймасштабніше гуцульське свято, що скликало на буковинську Вижниччину гуцулів і гостей краю.


Міжнародний гуцульський фестиваль (International Hutsul Festival) — це фольклорно-етнографічний фестиваль, який щорічно відбувається в одному з міст Гуцульщини, починаючи з 1991 року.

У рамках фестивалю 30 серпня у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка відбулась Міжнародна науково-практична конференція "Елементи нематеріальної культурної спадщини – сутнісна основа сучасних гуцульських традицій".

Понад сорок учасників конференції з різних куточків України та близького зарубіжжя вели мову про важливість збереження нематеріальної культури гуцулів, їх традицій, звичаїв і народного мистецтва.

Своєрідність традицій обрядово-календарного й родинного циклів Гуцульщини і унікальність народних художніх ремесел та одягової культури гуцулів,  артефакти сучасних фольклорних виконавських практик горян (словесних, музичних, пісенних, хореографічних тощо), їх самобутні особливості господарювання та побуту – ось головні теми наукової дискусії.

Представницькою була делегація Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського. Генеральний директор Ярослава Ткачук взяла участь в обговоренні проблем конференції. Тут відбулася й перша презентація щойно виданого музейного журналу «Гуцульщина і Покуття». Нове видання репрезентували шеф-редактор Ярослава Ткачук та його головний редактор Олександр Масляник.

Організаторами та модераторами роботи конференції виступили директор Учбово-методичного Центру культури Буковини Микола Шкрібляк та завідувачка науково-методичного кабінету УМЦКБ Іванна Стеф'юк.

31 серпня, в суботу, фестивальна хода-єднання вирушила від Вижницької РДА до головної сцени стадіону «Черемош», де відбулося урочисте відкриття. Вже традиційно Івано-Франківщину було представлено найчисельнішими делегаціями Коломийського, Верховинського, Косівського і Надвірнянського районів.

У конкурсній програмі головними були театральний, фольклорний, пісенний, музичний, хореографічний жанри, номінація «Кіно та фотомистецтво», конкурс читців-гумористів та солістів-виконавців обрядової гуцульської співанки (дримбарів, коломийкарів). Гуцульське декоративно-ужиткове та образотворче мистецтво можна було переглянути у «Містечку майстрів» на Площі Героїв Майдану. Діяв гуцульський письменницький портал (презентація книг письменників, які пишуть на гуцульську тематику та на гуцульському діалекті). 

Увечері на центральній сцені фестивалю відбулося  нагородження переможців і учасників фестивалю, гала-концерт за участі кращих колективів з районів Гуцульщини та гостей фестивалю.

У неділю, 1 вересня,  на центральній сцені проведено закриття фестивалю і передача його естафети наступному гуцульському місту. У 2020 році цю феєрію прийматиме Косів.

Під час цьогорічного фестивалю у Вижниці встановлено своєрідний одяговий рекорд України: на одній локації зібралися 184 людини, вбраних у гуцульський кептар. Такий рекорд в Україні встановлено вперше. 

Серед родзинок фестивалю був також показ автентичного та стилізованого гуцульського одягу. Свої національні строї представили жителі сіл Іспаса, Банилова, Чорногузів, Мигового, міста Вашківців, а також Путильщини та Косівщини. Продемонструвати своє національне вбрання приїхали колективи з Болгарії та Латвії. 

У рамках фестивального дійства відкрито виставку Заслуженого діяча мистецтв України Миколи Рибенчука та його дружини Людмили Рибенчук під назвою «Священна Гуцульщина».

XXVI Міжнародний гуцульський фестиваль у Вижниці переконливо продемонстрував, що гуцули, як субетнос українського народу, є палкими патріотами України, які зберігають і примножують традиції та звичаї своїх великих предків.

Вл. інф.



ФЕЄРИЧНИЙ ХХVІ-й ГУЦУЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ У ВИЖНИЦІ СКОЛИХНУВ КАРПАТИ ФЕЄРИЧНИЙ ХХVІ-й ГУЦУЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ У ВИЖНИЦІ СКОЛИХНУВ КАРПАТИ ФЕЄРИЧНИЙ ХХVІ-й ГУЦУЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ У ВИЖНИЦІ СКОЛИХНУВ КАРПАТИ ФЕЄРИЧНИЙ ХХVІ-й ГУЦУЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ У ВИЖНИЦІ СКОЛИХНУВ КАРПАТИ ФЕЄРИЧНИЙ ХХVІ-й ГУЦУЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ У ВИЖНИЦІ СКОЛИХНУВ КАРПАТИ ФЕЄРИЧНИЙ ХХVІ-й ГУЦУЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ У ВИЖНИЦІ СКОЛИХНУВ КАРПАТИ ФЕЄРИЧНИЙ ХХVІ-й ГУЦУЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ У ВИЖНИЦІ СКОЛИХНУВ КАРПАТИ ФЕЄРИЧНИЙ ХХVІ-й ГУЦУЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ У ВИЖНИЦІ СКОЛИХНУВ КАРПАТИ
Повернутися в розділ