Skip to Main Content

Кольорові схеми

Розмір шрифтів


Адреса

Театральна, 25
Коломия, Івано-Франківська область

Час роботи 10:00 - 18:00

Вихідний – понеділок

Вартість квитків

40 гривень

20 гривень – для студентів

15 гривень – для учнів

16.08.2019

Фестиваль в Румунії

Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині


У румунській частині Мараморощини протягом 10–11 серпня 2019 року відбувся третій міжнародний фестиваль етнографії та фольклору «Гуцули». Фестивальне дійство проводили в селі Кривому (Репедя), де переважно проживають українці-гуцули. За підтримки низки інституцій, основну організаційну роботу з підготовки і проведення фестивалю здійснює Фундація українських гуцулів Румунії, яку очолює Василь Попович.


Варто відзначити, що з року в рік помітне зростання рівня підготовки фестивалю і водночас – поглиблення інтересу до нього. Так, цьогоріч у програмі заходів передбачили проведення круглого столу «Українці-гуцули з Мараморощини». У селі Вишавська Долина, в мальовничій місцині між високих гір, зібралися українські та румунські науковці, які вели розмову про історію вивчення цього регіону і про перспективи подальших досліджень. 

Генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського Ярослава Ткачук розповіла про здобутки української етнографічної науки у сфері вивчення Гуцульщини. Заступниця генеральної директорки Музею Ірина Федів ознайомила присутніх з методикою дослідницької роботи щодо вивчення українців-гуцулів Мараморощини. Редактор музейного журналу «Гуцульщина і Покуття» Олександр Масляник окреслив сьогоднішній стан контактів між Україною і Румунією через призму сприйняття гуцулів і запропонував створити спільне наукове видання. Про перспективи вивчення регіону через фольклор та художню літературу говорив доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, літературознавець Микола Васильчук. 

З румунського боку слово мали доктор Наталія Лазар (Північний університетський центр у Бая-Маре), Василь Тімур Кіш (музей Мараморощини у Мармарош-Сиготі), депутат регіонального парламенту Никола Мішулик. Вони виклали власне бачення зробленого і намітили перспективи подальшої роботи. Так виглядає, що заповідається на поглиблення наукової співпраці.

Провадила круглий стіл і працювала як синхронний перекладач громадська діячка, викладачка історії Марія Папарига. Розмова виявилася значно цікавішою і змістовнішою, аніж це передбачалося з самого початку, тому всі зійшлися на тому, що цей захід, задекларований як круглий стіл, насправді має рівень наукової конференції.

І під час круглого столу (10 серпня), і в ході фестивального дійства (11 серпня) відбулося багато цікавих зустрічей, розмов. Люди обмінювалися книжками, ідеями, інформацією. Усе це, звісно ж, піде на користь вивченню цього регіону Карпат.

З самого ранку учасники фестивалю з України (а це делегації зі Львова, Верховини, Коломиї, Микуличина) побували на недільній відправі у величній православній церкві пророка Іллі в Кривому. Священиком тут отець Петро Рагован, який разом з дружиною і дітьми бере активну участь у житті громади, дбає про збереження давніх традицій.

Від церкви, після молитви й урочистого початку дійства, святково вбрані учасники фестивалю рушили на стадіон. Пісні, музика, радісний гамір. Крім українців-гуцулів, у фестивалі взяли участь також румунські і німецькі колективи.

Ну а далі, аж до самого вечора, на просторому стадіоні клекотіло, гриміло, тупцювало і танцювало фестивальне дійство. Одні колективи змінювали інших. Солоспіви чергувалися з музикою. Привернув увагу присутніх виступ знаної співачки Анжеліки Флутур (а вона цього разу виконувала автентичні пісні разом з матір’ю). Свою любов до ріднокраю у музичних композиціях на скрипці виповів уродженець Кривого, почесний голова Союзу українців Румунії Степан Бучута... Десятки виступів. Море емоцій. Лиш сонце пекло по-серпневому. Тому найходовішим товаром на святковому ярмарку були капелюшки, а ще морозиво і холодні напої.

Взагалі, говорячи про фестиваль, у своєму виступі зі сцени, генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського Ярослава Ткачук відзначила суттєвий момент: надалі добре було б запросити не лиш торгівців усілякими китайськими товарами, а передусім тих, хто ще зберіг давні народні промисли і ремесла. Це сприяло б піднесенню авторитету фестивалю, а заодно – заохочувало до збереження автентики.

Зі сцени лунали теплі слова на адресу організаторів фестивалю і виконавців. Було багато нагород. А ще – фотоапарати і відеокамери. Серед інших, перебіг конференції і фестивалю фільмувала й журналістка з Надвірної Світлана Гаєвська.

Наближався вечір, і час було рушати додому. З собою ми повезли відчуття того, що по інший бік кордону в Карпатах живуть українці, які, залишаючись громадянами іншої держави, ревно бережуть у собі відчуття приналежності до України...

Микола ВАСИЛЬЧУК



Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині
Повернутися в розділ