Кольорові схеми
Розмір шрифтів
Адреса
Театральна, 25
Коломия, Івано-Франківська область
Вихідний – понеділок
Вартість квитків
40 гривень
20 гривень – для студентів
15 гривень – для учнів
Декілька років поспіль Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського тримає в полі зору Південну Мараморощину.
Там, на території нинішньої Румунії, здавен живуть українці-гуцули. До цього українсько-румунське етнічне пограниччя зазвичай випадало з поля зору наших науковців.
У Національному музеї відбулася презентація проєкту «Простір кінця часу. Інвентаризація єврейських кладовищ», що реалізується польськими дослідниками Аліцією Возняк та Анджеєм Бялковським. Консультацію та поміч у реалізації ініціативи польських дослідників упродовж чотирьох років надає генеральна директорка Музею Ярослава Ткачук.
Метою проекту є інвентаризація єврейських кладовищ на Гуцульщині та Покутті, зокрема в Коломиї, Делятині, Печеніжині, Ільцях, Яблунові, Кутах та Микуличині. Ці цвинтарі залишилися єдиним свідченням проживання численної кількості гебреїв на території австро-угорської Галичини (в окремих населених пунктах вони складали понад 50% жителів).
У Косові відкрито виставку художників-живописців, які 30 років тому закінчили Косівський технікум народних художніх промислів.
До ювілейної зустрічі шестеро випускників презентували свої роботи у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини.
Під такою назвою в селі Мишині, що на Коломийщині, відбувся етнокультурний фестиваль. Це театралізоване дійство проведено в рамках реалізації проекту «Малі міста – великі враження».
Мета мистецького заходу - знайомство широкого загалу з давніми весільними традиціями сіл Великого Ключева та Мишина. Особливостями свята були весільний вінок княгині (молодої) з гусячого пір’я та калач, який прив’язують до пасків молодого подружжя. Саме у Великому Ключеві і Мишині ревно дотримуються прадавніх весільних традицій, які, на жаль, нині в багатьох селах Покуття надто спрощено від незнання або осучаснено…
У Спадщанському лісі на Сумщині, за повідомленням Оксани Солодовник з ТСН, відкрито перший в Україні і четвертий у світі музей (три інших - у Литві, в Угорщині і Болгарії ) епохи тоталітаризму «Парк радянського періоду».
Цей своєрідний Сумський Скансен можна сміливо назвати «Островом комуністичних монстрів». Тут зібрано 46 артефактів, повалених Новітньою історією України. Серед них пам’ятники, бюсти і скульптури Лєніна, Сталіна, Дзержинського, Калініна, Фрунзе… Все це комуністичне кодло має пряму причетність до масових вбивств, депортацій , до голодомору і голокосту… Щиро вітаємо сумських колег із входженням у музейний простір нашої Держави, бажаємо їм наснаги для виконання своєї місії в історичному просвітництві.
Подія відбулася в самому центрі древнього міста на площі Ринок, в обласній бібліотеці імені Романа Іваничука – славетного уродженця Коломийщини.
Гуцульщина того дня була в епіцентрі найбільшого українського літературного форуму, повною мірою пошанована новими ошатними виданнями, фотоальбомами, антологіями та альманахами.
Саме так львівська художниця характеризує свій стиль витинанок. У виставковому залі Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини Ірина Токарська представила понад тридцять робіт, серед яких багатошарові витинанки, графіка та живопис. Композиції легкі та динамічні, в них граційно переплітаються квіти та стебла, подеколи, цілі оберемки рослин, повітряні образи птахів і силуети людських фігур.
Окрім вирізування з паперу, художниця займається малярством на склі, графікою, ілюструванням книг, живописом і декоративним розписом. У літературних колах Ірина Токарська відома ще й як авторка кількох прозових та поетичних збірок. Вона також засновниця у Львові мистецького творчого об’єднання «Сходи».
У Національному музеї відбулася лекція колишнього міського голови та дипломата Ігоря Довганюка, яку він об’єднав з назвою своєї книги «Наш Спаситель. Чекаємо».
Промовець зупинився на ключових етапах професійної кар’єри та громадської діяльності.
Нещодавно в Яремчанському музеї етнографії та екології Карпатського краю відкрито фотовиставку видатного фотомитця сучасності, нашого земляка Василя Пилип'юка (10.01.1950 р.-18.11.2017 р.) під назвою «Україно, ти для мене – диво!».
Знаменитий фотограф розширив список талановитих прикарпатців і ввійшов у плеяду визначних особистостей національного та світового рівнів таких, скажімо, як Роман Баран.
У Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини триває виставка пічних кахлів другої половини 19 століття, презентована у рамках фестивалю «Мальований дзбаник». Представлено твори найвідоміших авторів: Олекси Бахматюка, Михайла Баранюка, анонімні вироби.
Гончарна справа відноситься до найбільш трудомістких і примхливих ремесел. Для досягнення високої технічної і художньої якості виробів треба не лише володіти індивідуальною майстерністю, але й прихильністю фортуни. Тому у визначних гончарів була репутація людей непростих, які знають те, що недоступно іншим.
