Майбутнім художникам – про визнаного майстра
Минуло 110 років від дня народження української художниці Стефанії Гебус-Баранецької, десять дереворитів якої зберігаються в колекції Музею.
Стефанія Гебус-Баранецька була відомим в Україні та за її межами майстром гравюри по дереву. Вона народилася у грудні 1905 року в Перемишлі. Після початкової школи та гімназії юна Стефа навчалася в «Художній академії» видатного Олекси Новаківського й перейняла високу професійну культуру, притаманну її наставникові. У 1933 році дівчина закінчила художній факультет політехнічного інститут та занурилася в творчу працю.
Мисткиня удосконалювала свою майстерність, багато працюючи над живописом та малюючи з натури. Вона вивчала народне мистецтво, здебільшого орнаментику вишивки, килимів, кераміки. Її власна творчість набувала рис, притаманних народній культурі, зокрема чіткості і простоти в побудові сюжету і композиції.
У творах Стефанії Гебус-Баранецької переважає тематика життя простих людей та їхньої щоденної праці, зокрема у дереворитах «Косівські килимарниці», «Жнива», «Здача хліба», «Орач». Гравюри авторки «Фабрика взуття», «При станку», «Косівські гончарі» вирізняються чіткою лаконічною образністю та майстерною технікою виконання.
Чудово переданий внутрішній світ народного умільця у гравюрі «Скрипаль». Динамікою та темпераментом наповнені роботи «Танець гуцулів», «Гуцульський танець». Цими та іншими творами художниця засвідчує свою майстерність композиції, яка завжди органічно пов’язана з задумом творів та відтвореним настроєм. Усі роботи відзначаються досконалою лаконічністю художньої мови.
Осібно у графічній творчості Стефанії Гебус-Баранецької представлені екслібриси. У цих оригінальних роботах влучно відображено характер, внутрішні риси чи елементи діяльності особи, якій адресовано кожен окремо взятий екслібрис. У їхній образній концепції та технічних прийомах також відчутний вплив народного декоративного мистецтва та орнаменту, а також яскраво втілена творча уява авторки.
Творчість Стефанії Гебус-Баранецької була визнана та поцінована за життя мисткині. У 1940 році її прийнято до Спілки радянських художників УРСР. Після війни виставляла свої роботи у Львові, Києві, Харкові, Москві, Ленінграді, Курську, Талліні, Варшаві. Дві персональні виставки пані Стефанії відбулися у 1957 та 1958 роках у залі Спілки львівських художників та Львівському державному університеті ім. І. Франка. Її роботи також були представлені на Всесоюзній ювілейній виставці у 58-ому.
Творчу діяльність Стефанія Гебус-Баранецька поєднувала із понад 25-річною педагогічною працею. Вона викладала рисунок, графіку і шрифти в Львівському художньому промисловому училищі та художньому інституті. Згодом художниця навчала дітей у середніх школах Львова малюванню та кресленню.
Померла визначна мисткиня у 1985 році. Художня спадщина Стефанії Гебус-Баранецької досі до кінця не досліджена, зокрема потребують спеціального вивчення її екслібриси.
Марія ДВИЛЮК
Віта БОЙЧУК
