Skip to Main Content

Кольорові схеми

Розмір шрифтів


Адреса

Театральна, 25
Коломия, Івано-Франківська область

Час роботи 10:00 - 18:00

Вихідний – понеділок

Вартість квитків

60 гривень

45 гривень – для учнів/студентів

45 гривень – для пенсіонерів

2013

2013 в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття

  1. 25.11.2013
    Протестуємо ,,за!ʼʼ ⏤ детальніше
    Протестуємо ,,за!ʼʼ

    Протестуємо ,,за!ʼʼ

    На підтримку інтеграційного вектору України в Європейську спільноту (ЄС), Коломийський Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття засвідчує своє ,,так!ʼʼ

    Це прагнення колектив Музею підтвердив учорашньою акцією власноруч виготовленого прапора ЄС і встановлення його над головним входом установи. 

  2. 22.11.2013
    Непрощений злочин сталінізму ⏤ детальніше
    Непрощений злочин сталінізму

    Непрощений злочин сталінізму

    Відбувся вечір вшанування пам'яті співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років.

    Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-их роках ХХ століття не пережив, мабуть, жоден народ. Очевидці тих подій зі сльозами на очах пригадують як малеча бродила у пошуках чогось їстівного, а збожеволілі від голоду матері їли власних дітей… 

  3. 21.11.2013
    Пам'яті владики Миколи Сімкайла ⏤ детальніше
    Пам'яті  владики Миколи Сімкайла

    Пам'яті владики Миколи Сімкайла

    На вшанування світлої пам'яті Преосвященного Владики Кир Миколи Сімкайла в день його уродин в нижній церкві Катедрального собору Преображення Христового відкрито виставку з його приватної колекції сакрального мистецтва.

    Виставка зібрала духовенство, представників влади, мистецьких та наукових кіл, музейників,  громадськість, які прийшли вшанувати світлої пам’яті великого українця, патріота, покійного владику Коломийсько- Чернівецької єпархії  УГКЦ кир Миколу Сімкайла (21.11.1952 р. – 21.05. 2013 р.).

  4. 20.11.2013
    Ольга Кобилянська і Коломия ⏤ детальніше
    Ольга Кобилянська і Коломия

    Ольга Кобилянська і Коломия

    У рамках святкування 150-ліття від дня народження письменниці Ольги Кобилянської відбулась зустріч з Володимиром Вознюком.

    Володимир Вознюк – літературознавець, поет, культуролог, культурно-громадський діяч, актор, автор пісень, член Національної спілки письменників України, Національної спілки кінематографістів України, редколегії журналу «Дзвін», лауреат кількох літературних премій. У Музей же В. Вознюк завітав у амплуа директора Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської, де він працює ось уже сорок два роки. Сам пан Володимир жартома називає себе «великим шефом маленького музею».

  5. 30.10.2013
    Візит шумеролога ⏤ детальніше
    Візит шумеролога

    Візит шумеролога

    Нещодавно Музей відвідав академік, один з провідних вчених-сходознавців світового рівня Анатолій Кифішин, якого в наукових колах вважають чи не найавторитетнішим шумерологом.

    Московський вчений Анатолій Кифішин має українське походження, прекрасно спілкується українською і повний енергії для подальшої праці в пошуках наукових істин зародження цивілізаційного процесу людства.

  6. 14.11.2013
    «Тіні забутих орнаментів» ⏤ детальніше
    «Тіні забутих орнаментів»

    «Тіні забутих орнаментів»

    Під такою назвою в Музеї писанкового розпису відкрито виставку творчих робіт Миколи Стринадюка, косівського різьбяра, члена Національної спілки художників України.

    Народився Микола Стринадюк у Косові. Основи різьблення та інкрустації опанував під час навчання в косівській середній школі № 1. Фахові знання отримав у Косівському технікумі на відділі художньої обробки дерева. Після завершення навчання працював творчим майстром різьби по дереву у виробничо-художньому об'єднанні «Гуцульщина».

  7. 14.11.2013
    Прозовий «Трофей» від Марії Микицей ⏤ детальніше
    Прозовий «Трофей» від Марії Микицей

    Прозовий «Трофей» від Марії Микицей

    Відбулася зустріч з івано-франківською письменницею Марією Микицей, де вона презентувала свою першу прозову книгу «Трофей на довгу пам'ять». За цей роман літераторка отримала Івано-Франківську міську премію імені Івана Франка.

    Марія Микицей – фізик за освітою, співробітник обласної державної служби із надзвичайних ситуацій, але за покликанням, як вона вважає, літератор. У творчих колах Франківщини Марію Микицей знають як поетесу (авторка двох збірок верлібрів), вона належить до т. зв. «Станіславського феномену». Окрім письменництва М. Микицей пробує себе і в журналістиці.

  8. 11.11.2013
    Надходить Різдво ⏤ детальніше
    Надходить Різдво

    Надходить Різдво

    Наукові працівники Національного музею та Музею писанкового розпису зустрілися з народними майстрами й викладачами Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва для обговорення підготовки спільної виставки гуцульських і покутських майстрів до різдвяних свят.

    Метою запланованої виставки є відображення традиції святкування Різдва на Гуцульщині та Покутті через призму мистецьких творів у дусі традиційних народних елементів, притаманних цим регіонам.

  9. 31.10.2013
    Музейники долучилися до українського кінематографу ⏤ детальніше
    Музейники долучилися до українського кінематографу

    Музейники долучилися до українського кінематографу

    Щойно з творчого відрядження повернулися наукові працівники Музею, які працювали консультантами під час зйомок трейлера за мотивами роману Марії Матіос «Солодка Даруся».

    Свого часу «Солодка Даруся» у постановці різних театрів з беззаперечним успіхом підкорила театральні сцени як України, так і світу. Зараз же авторка бестселеру має на меті екранізувати свою «Дарусю». 

  10. 25.10.2013
    Шляхом історичної правди ⏤ детальніше
    Шляхом історичної правди

    Шляхом історичної правди

    У Національному музеї відбулася зустріч із завідувачем відділу україніки Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника, кандидатом історичних наук Костянтином Курилишиним.

    У Музеї автор представив історико-бібліографічні дослідження «Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939-1944 рр.)», «Українське життя в умовах німецької окупації (1939-1944 рр.)»,  «Часопис «Галичанин» (Львів, 1893 – 1913 рр.): матеріали до біобібліографістики».

Музей Гуцульщини та Покуття