Skip to Main Content

Кольорові схеми

Розмір шрифтів


Адреса

Театральна, 25
Коломия, Івано-Франківська область

Час роботи 10:00 - 18:00

Вихідний – понеділок

Вартість квитків

60 гривень

45 гривень – для учнів/студентів

45 гривень – для пенсіонерів

Дерево

Традиція різьблення на Гуцульщині була і залишається органічною складовою народного мистецтва. Щедрість чарівної природи Карпат, її пралісів споконвічно забезпечувала гуцулів деревиною, що зумовило розвиток будівництва, столярства, токарства, художнього різьблення. В народній архітектурі, меблях, сільськогосподарських знаряддях, зброї, музичних інструментах, вжиткових речах місцеві умільці завжди дотримувались головного критерію – доцільності та краси. У колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського збірка творів художнього оздоблення дерева становить близько 4 тисяч експонатів.

Найвищих вершин творчості майстри досягли в архітектурі. Сокирою вони зводили дивної краси церкви та дзвіниці, хати-ґражди, колиби, млини, каплички, криниці, надмогильні хрести. Одночасно з будівництвом житла виготовлялись і речі для облаштування інтер’єру: лавиці, ліжка, столи, колиски, жердки, мисники, багатофункціональні скрині. Останні вважалися одним з важливих атрибутів посагу молодої. Їх щедро прикрашали солярними і громовими знаками в поєднанні з християнською символікою. До найцікавіших музейних експонатів належить сволок 1836 року, віднайдений у селі Білоберізка, що на Верховинщині, з написом «Данило Єколюк».

У далекому минулому всі важливі в житті гуцулів предмети побуту прикрашались глибокою контурною різьбою із зображенням невибагливих мотивів таких, як кола, кривульки, ромби, розети, хрести. Для декорування своїх виробів різьбярі використовували також площинно-геометричну, «нігтеподібну», тригранно-виїмчасту та рельєфну різьбу. Важливою епохою в розвитку різьбярства на Гуцульщині XIX ст. є творчість Юрія Шкрібляка – геніального мистця з с. Яворова, Косівського р-ну. Абсолютне відчуття  гармонії форм, пропорцій та чіткий, виразний, лаконічний  ритм декору, надають виробам цього майстра узагальненої класичної гуцульської образності. У родині Юрія Шкрібляка традиції різьби примножували  його сини – ВасильМикола, Федір, онуки – Юрій та Семен Корпанюки, а також чисельна родина нащадків Шкрібляків та Корпанюків. У ІІ пол. ХІХ ст. різьбярство стає розвиненим народним промислом. Різьбою та випалюванням прикрашають не тільки традиційні вжиткові предмети, а й різноманітні сувеніри. Змінюються та ускладнюються форми виробів, а разом з ними й декоративне оздоблення.

У 80-х роках ХІХ ст. значно збагачує декоративні можливості матеріалу техніка інкрустації деревом, перламутром, бісером і металом. Важливу роль у популяризації та розвитку художніх промислів відігравали всесвітні та регіональні етнографічні виставки, які сприяли організації та створенню фахових промислових шкіл краю. Так, у Коломиї було відкрито Школу деревного промислу (1894-1914), у Вижниці – Крайову школу токарства, столярства, різьбярства та металевої орнаментики (1905-1918), у Косові в 1923 році – Школу різьбярства відомого майстра Василя Девдюка. І хоч з плином  часу з’являлися нові віяння та підходи в цьому виді мистецтва, у провідних центрах деревообробництва – селах Яворів, Річка, Космач, Брустури – майстри зберігали самобутні особливості. До поширених в минулому видів деревообробництва належить бондарство. Вироби цього виду ремесла народні майстри оздоблювали переважно стилізованим рослинним орнаментом технікою випалювання. Найхарактернішим воно було для села Річки, на Косівщині, де виготовляли коновки, дійнички, цебрики, маслобійки, повниці, сільнички, гарчики, ложкарі. Яскравими представниками цього виду мистецтва була родина Грималюків.

Традиції художнього різьблення продовжують і розвивають сьогодні не тільки народні майстри, а й професійні художники. Ними створені нові мистецькі твори, які посіли важливе місце в сучасному житловому та громадському середовищі, наповнивши їх глибоконаціональним та духовним змістом.

Катерина Каркадим, завідуюча відділом художньої обробки дерева

Музей Гуцульщини та Покуття