(*22 жовтня 1913 с. Пацканово, Ужгородський р-н, Закарпатська обл. – † 19 квітня 1989, м. Ужгород) – відомий український скульптор, різьбяр, заслужений діяч мистецтв України (1957), народний художник України (1973), лауреат Шевченківської премії (1983), педагог.
Закінчив чотирирічну художньо-промислову школу художньої обробки дерева в с. Ясіня (1934), працював у приватних різьбярських майстернях, згодом – у церковно-реставраційній майстерні братів Котробових у м. Брно (Чехія). Після 1945 року повернувся на батьківщину, жив і творив на Закарпатті. Разом з Йосипом Бокшаєм, Адальбером Ерделі, Андрієм Коцкою брав участь у багатьох виставках як в Україні, так і за її межами. Викладав в Ужгородському училищі прикладного мистецтва.
Близько 10 років В. Свида очолював Спілку художників Закарпаття.
Серед відомих творів художника – серія барельєфів: «Пори року» (1947), «Мати з дитиною», «В школу» (1949); багатофігурні композиції: «На полонину» (1955), «Весілля» (1964); горельєфи: «Опришки» (1955) і «Закарпаття» (1959-1961); серія скульптур в техніці майоліки або теракоти: «Поцілунок», «Сім'я» (1955), «Танець-Увиванець» (1956), «Збір яблук» (1964).
У листопаді 2013 року в Державному музеї декоративного мистецтва в Києві відбулась виставка, присвячена 100-річному ювілею В. Свиди.
Роботи В. Свиди зберігаються у багатьох музеях України. У збірці Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського налічується п’ять творів майстра.
Фото з сайту: httpzakarpat.brovdi.artkhudozhnykymyttsi-zakarpattiasvida-vasil#parentHorizontalTab3