(15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем)

с. Яворів Косівського р-ну Івано-Франківської обл.)

Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Народився в сім’ї боднаря. Перші спроби в різьбі – зроблені самотужки пістолі, прикрашені різьбою та жируванням. Служив в цісарській армії (1844-1850). Працюючи в межах традицій, Юрій Шкрібляк застосовував нові прийоми різьблення, сконструював оригінальний токарний верстат, створив різноманітні форми ужиткових виробів, удосконалив техніку різьблення та орнаментику. Геометричний, антропоморфний та рослинний орнамент у нього - це по-філософськи осмислена картина довколишнього світу. 

Майстер став зачинателем великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва. Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.

Асортимент творів: тарілки, миски, ложкарі, бочівки, чаші, куделі, табакерки, бербениці, пляшки, чарки, сільнички, фірмаки, скриньки, черпаки, ложки, підноси, полонники, коробочки, пудрениці; полиці, сволоки; пістолі, рушниці, топірці, порохівниці; свічники, свічники-трійці, хрести, іконостаси, копилки.

Участь у виставках: Стрий, Тернополь, Одеса, Краків (1887), Відень (1872), Станіславів (1879). За виставки у Львові (1877), Трієсті (1878) та Коломиї (1880), окрім медалей та дипломів отримав цісарський дарунок у дукатах. 

Твори Юрія Шкрібляка зберігаються у музеях України, світу та у приватних колекціях.

У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського зберігається понад 30 творів майстра.