(28.02.1909 – 20.08.1985 рр.)
м. Косів Івано-Франківської обл.
Видатний народний майстер різьби по дереву, мосяжник, викладач, член Спілки художників СРСР (1946).
Впродовж 1923-1927 рр. навчався у приватній школі різьбярства у Василя Григоровича Девдюка (с. Старий Косів). У 1928 р. – відкрив приватну майстерню, у 1934 р. – співорганізатор кооперативу «Гуцульська різьба» (Косів). З 1935 р. – працював в артілі «Гуцульщина».
Впродовж 1950 – 1957 – уповноважений Спілки художників (СХ) УРСР; 1956 – делегат ІІ з’їзду СХ УРСР (Київ); 1957 – делегат І з’їзду СХ СРСР (Москва); 1957 – очолював Станіславське (Ів.-Франківське) відділення СХ СРСР; 1961– член комісії по декоративно-прикладному мистецтві при правлінні СХ СРСР.
Михайло Тимків, володіючи традиційними техніками обробки дерева та металу – різьблення, випалювання, мосяжництва, розширював та вдосконалював форми і орнаментику, був новатором у пошуках. Працював у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, карбування по металу.
Асортимент творів: тарілки, рахви, касетки (шкатулки), миски, чорнильні приладдя, спортивні кубки, горнятка, світильники, вазочки, чарки, цукорниці, бочівки, рамки, підноси, альбоми; топірці, палиці; свічники-трійці, хрести; мисники, лавки, полиці.
Учасник та дипломант багатьох місцевих та міжнародних виставок і ярмарків.
Твори зберігаються у музеях та приватних колекціях України та за кордоном. У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імена Й. Кобринського зберігаються 112 творів майстра.
