(* 24 березня 1878, смт. Гвіздець, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл. – †16 березня 1916, м. Харків) ‒ український живописець і графік, ілюстратор.

Малярство студіював у художників Валеріана Крицінського, Миколи Левицького та Корнила Устияновича. З 1895 року, навчався в Мюнхенській академії мистецтв.

Художник працював у багатьох жанрах: портретному, побутовому, історичному, пейзажному, в ілюстрації та сатиричному рисунку. Створив понад 300 різножанрових творів. Близько 170 із них, відображених у поштівці. Серед творів художника: «Сільська красуня», «Гуцулка», «Відпочинок», «Молода господиня», «Взимку», «Бабуся», «Гуцул, що набиває люльку», «Сінокіс», «У літній день», «Щаслива мати», «Бездомні», «Лірник з дівчинкою», «Дідусь зі свічкою», «Подорожні», «Діти на кладці», «Через кладку», «Гуцул», «Гуцулка з свічкою», «Козак з полоненим яничаром», «Олекса Довбуш», «Свячення паски», «Писанки», «Вливаний понеділок», «Колядники», «Йордан», «Вид на вулицю Руську», «Львівський оперний театр», портрети місцевої інтелігенції – громадського діяча і письменника І. Наумовича, ветеринара К. Кучурака, фінансового радника М. Русина, свій автопортрет і портрет Т. Шевченка з нагоди 100-літнього ювілею (1914). Ярослав Пстрак ілюстрував журнали «Комар», «Оса», « Нове Слово», повісті Івана Франка «Захар Беркут» та Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Розписав кілька церков на Гуцульщині (Розтоки, Ільці та Жаб’є).

1900 року Я. Пстрак брав участь у другій виставці, організованій Товариством для розвою руської штуки у Львові, а також у виставці домашнього промислу 1912 року в Коломиї.

33 твори художника зберігаються у колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття. Вони експонувалися на 5 виставках, присвячених творчості Я. Пстрака.

Фото з сайту: http://photo-lviv.in.ua/yaroslav-pstrak-abo-lvivskyj-hudozhnyk-i-ilyustrator-yakyj-vidkryv-svitovi-hutsulschynu-i-ne-lyshe-jiji/