(*14. 02. 1911, с. Убла, Словаччина – † 12.06.1990, м. Кошице, Словаччина) – українсько-словацький художник, педагог, громадський діяч, член Національної спілки художників України (1946).

Малярську освіту здобув в Ужгородській публічній художній школі (викл. А. Ерделі, Й. Бокшай, 1927–1931). Член Товариства діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі (1935–1939). Сприяв створенню Спілки художників Закарпаття. Вчителював у Горожанській школі Великого Бичкова на Рахівщині. У 1945–1948 роках він викладач Ужгородського училища прикладного мистецтва.

Працював у галузі пейзажного і жанрового живопису, станкової графіки. В числі його творів: серія малюнків «Народні танці» (1930-ті роки), декоративне панно на будинку Ерделі (1940), «Біля розп'яття» (1943), «Страта марамороських патріотів» (1946), серія малюнків «Пори року», «Повернення гуцула-партизана» (1947), «Бокораші» (1948), «На лісопункті» (1952), «Село під горою» (1957), «Хата бабусі» (1963), «Пейзажі Словаччини» (1964–1971), «Рахівська мадонна», «Вітання новонародженого» та ін.

Адальберт Борецький активний учасник художніх виставок з 1933 року. Персональна виставка митця відбулася 1980 року у місті Пряшеві (Словаччина).

Твори зберігаються в музеях Ужгорода, Братислави, Будапешта тощо.

В експозиції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття представлено живописне полотно художника «Весняний день» (1910).