(23. 10. 1933, с. Козина Тисменецького р-ну Івано-Франківської обл. – 20. 01. 2004, м. Івано-Франківськ) – графік, живописець, член НСХУ (1965).

Закінчив Косівське училище прикладного та декоративного мистецтва (1962, викл. М. Варення, О. Соломченко, М. Федірко). Відтоді працював у Івано-Франківських художньо-виробничих майстернях, від 1967 року – головний художник, у період 1969 – 1974 рр. – директор.

Проявив себе у різних жанрах живопису, станкової графіки, монументального та декоративного мистецтва в інтер’єрі.

Серед творів О. Гнатюка: портрети – дружини (1976), онуки Наталки (1979), «Автопортрет» (1980), Т. Шевченка, О. Пушкіна, Янки Купали (усі – 1982); мозаїки – «Опришки» (1989), «Дівчина і козак» (1991); «Господар полонини», «Олекса Довбуш», декоративний таріль з портретом Т. Шевченка (усі – 1961), триптих «Т. Шевченко – поет усіх народів світу» (1964), «Гуцульське кохання» (1968), серія «Пори року в Карпатах» (1971), «Гуцульське весілля», «Легенди про Олексу Довбуша» (обидві – 1972), «Вечірній натюрморт» (1977), «За Дністром село», «Парусні яхти» (обидва – 1979), «Моє Придністров’я» (1984), «У долині гора Хом’як» (1997), «Данило Галицький у поході», «Осінь у Хом’яківському лісі» (обидва – 1998), «Чорногора», «Гуцульське весілля» (обидва – 2002), «Олекса Довбуш і опришки», «Козацький відпочинок» (обидва – 2003).

Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних виставок від 1961 року. Персональні виставки художника відбулись в Івано-Франківську (1984, 2003).

Картини О. Гнатюка зберігаються в Національному художньому музеї, Шевченківському національному заповіднику (м. Канів Черкаської обл.), Івано-Франківському краєзнавчому музеї.

У колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття Ім. Й. Кобринського зберігається 1 твір Остапа Гнатюка.