(*12. 04. 1947, с. Завалля Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.) –художник, живописець, графік, педагог.
У 1962 році закінчив Завальську восьмирічну школу, в 1965 – середню школу у Снятині. Водночас, у Снятині навчався в художній студії Ярослава Лукавецького. 1966 – 1969 рр. – період служби в армії. Малярство студіював на художньо-педагогічному відділенні Саратовського художнього училища в Росії (1969 – 1973, викладачі Л. Лавриненко – живопис і композиція, І. Просяник – рисунок). Виконав дипломну роботу на історичну тематику «Олекса Довбуш».
У період 1973 – 1976-х рр. працював художником-реставратором у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття (зараз Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського). З 1976 року, майже 30 років – він викладач рисунку, живопису і композиції в Коломийській дитячій художній школі.
Активно працював у різних жанрах станкового живопису та графіки. Написав чимало пейзажів, портретів. Він тонкий колорист. Твори художника сповнені ліризму, спонукають до поетичного сприйняття краси рідного краю.
Вперше експонував свої роботи в студентські роки (1970). Брав участь у місцевих, обласних та всеукраїнських виставках образотворчого мистецтва, зокрема, в Коломиї (1975 – 78, 1981, 1983), Івано- Франківську (1975, 1976, 1978) та Києві (1978). Роботи Богдана Івановича зберігаються у приватних колекціях України, Канади та Польщі.
У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського зберігається 17 творів Богдана Боднарука.