<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0">
<channel>
<title>Статті на сайті Гуцульщини</title>
<link>http://hutsul.museum</link>
<description></description>
<lastBuildDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:18 +0300</lastBuildDate>
<ttl>60</ttl>
<item>
	<title>Привітання</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/welcome/welcomes/</link>
	<description> 
&lt;p&gt;Цьогоріч виповнилося 75 років з часу відкриття першого українського громадського музею в Західній Україні &amp;ndash; Коломийського музею &amp;laquo;Гуцульщина&amp;raquo;. 31 грудня 1935 року гуцульська культура відкрила світові свою глибинну історичну, духовну та мистецьку вартісність. &lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Нині це вже Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, який запрошує Вас заглянути у дзеркало віків, щоб побачити там обличчя століть наших предків, аби набратися у них мудрості на прийдешні віки. &lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;
 
&lt;p align=&quot;right&quot;&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Ярослава ТКАЧУК&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;, директор музею&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/b11/img_07443.jpg" length="12367" type="image/jpeg"/>
				<category>Привітання/</category>
			<pubDate>Thu, 31 Dec 2009 00:00:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Інформація для відвідувачів</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_welcome/</link>
	<description>Ціни, правила, адреси, контакти. Детальна інформація для відвідувачів Національного Музею Гуцульщини та Покуття в Коломиї </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:16 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Йосафат Кобринський</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/y_kobrynskyy/</link>
	<description>Основатель і почесний Член Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; (1898) &lt;p&gt;Греко-католицький священик, громадсько-політичний діяч, просвітитель, краєзнавець, ініціатор і меценат побудови Народного Дому в Коломиї та початкової школи в селі Мишині (Коломийщина).&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/a31/_DSC8239-200.jpg" length="8898" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:16 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Дерево</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/overview/woodwork/</link>
	<description> &lt;p&gt;Традиція різьблення на Гуцульщині була і залишається органічною складовою народного мистецтва. Щедрість чарівної природи Карпат, її пралісів споконвічно забезпечувала гуцулів деревиною, що зумовило розвиток будівництва, столярства, токарства, художнього різьблення. В народній архітектурі, меблях, сільськогосподарських знаряддях, зброї, музичних інструментах, вжиткових речах місцеві умільці завжди дотримувались головного критерію &amp;ndash; доцільності та краси. У колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського збірка творів художнього оздоблення дерева становить близько 4 тисяч експонатів.&lt;/p&gt;</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/f94/derevo.jpg" length="12824" type="image/jpeg"/>
				<category>Огляди колекцій/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Події</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_events/</link>
	<description>Коломийський музей багатий на цікаві події та дорогих гостей </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Гуцульські прикраси</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/prykrasy/</link>
	<description>Історія орнаментальних прикрас у народному мистецтві в тій чи іншій міpi відображає історію розвитку даного народу, його культурні і релігійні традиції, навколишню природу та традиційні види ремесел. 
&lt;p&gt;Прикраси належать до найархаїчніших елементів культури в історії людського суспільства. У своїй початковій функції вони відіграли роль, спрямовану на задоволення обрядових і культових потреб, стаючи згодом носіями складної мови знаків і символів, якими людина виражає своє ставлення до оточуючого світу і явищ природи та сповідує певні звичаї, наприклад, розмальовуючи і татуюючи шкіру, прикрашаючи себе кольоровим камінням. Крім того, прикраси відігравали оберегову та естетичну функції, виступали у якості матеріального прояву емоційного життя людини, часто виступаючи символом влади і показником приналежності до відповідного суспільного класу. У таких формах виникла, розвивалась і живе сьогодні прикраса на території Гуцульщини.&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/8e3/zg.jpg" length="9515" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Кераміка</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/overview/ceramics/</link>
	<description> 
&lt;p&gt;Колекція художньої кераміки становить понад 5 тисяч творів з кінця XVIII ст. до наших днів з відомих осередків гончарства Гуцульщини та Покуття. Майстри Коломиї, Косова, Пістиня, Кутів зберегли багатовікові традиції розвитку цього ремесла. Вони створили своєрідні народні школи керамічного мистецтва з яскраво вираженими локальними особливостями розпису, різновидністю як форм, так і їх застосування у повсякденному житті.&lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Дохристиянське язичництво на Русі-Україні ґрунтувалося на астральному культі, аналогічному культові стародавніх цивілізацій. Це було поклоніння небесному вогню і воді, яке знайшло своє відтворення у стилізованих графічних малюнках у різних видах мистецтва, зокрема кераміки. &lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Вагоме місце у музейній колекції посідають археологічні зразки кераміки, які сягають пізньотрипільського періоду (2100-1700 рр. до Р.Х.). Це дві теракотові фігурки: скульптурне зображення жінки і баранчика. Вчені припускають, що використання глиняних фігурок людей і тварин для ритуальних потреб передувало виготовленню гончарного посуду. &lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/eaa/tochenna.jpg" length="20655" type="image/jpeg"/>
				<category>Огляди колекцій/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Виставки</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_exhibitions/</link>
	<description>Виставкова діяльність музею </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Альбін Блонський</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/a_blonskyy/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Радник міської Управи, відомий промисловець, власник виробничих майстерень, у яких відливали і купували металеві вироби для інтер&amp;rsquo;єрів Народного Дому. </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/7f1/002s.jpg" length="13997" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Гуцульська та Покутська вишивка</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/hutsul_and_pokuttya_embroidery/</link>
	<description>Локальні художні особливості, функціональне призначення, матеріал та техніка виконання  
&lt;p&gt;Одним з найрозповсюдженіших і найдоступніших видів українського народного мистецтва є вишивка. Це класичний вид народної творчості, це отже живуче кришталево &amp;ndash; чисте джерело, яке дарує нам багатство здорових творчих сил народу, допомагає осягнути висоти його мистецького хисту. &lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt; В українській народній вишивці при єдиних спільних ознаках притаманних всім регіонам України, чітко виступають локальні відмінності, логічно обґрунтовані географічними, історичними та соціальними факторами. Життя народу в певному середовищі, його побут, звичаї, природа, навики праці, критерії розуміння краси спричинились до відмінних принципів в окремих осередках, районах, селах. Об&amp;rsquo;єктом нашої уваги є локальні особливості вишивального мистецтва Гуцульщини та Покуття.&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/6c1/vi.jpg" length="23306" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Одяг, тканини та вишивка</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/overview/fabrics/</link>
	<description> &lt;p&gt;Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського володіє цінною збіркою одягу, тканин і вишивок, яка нараховує понад 6 тис. творів основних осередків Гуцульщини та Покуття з кін. ХІХ &amp;ndash; поч. ХХ ст.&lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Музейна збірка текстилю представлена традиційними тканинами, призначеними для облаштування та оздоблення інтер&amp;rsquo;єру житла: верети, ліжники, пішви, скатерті, рушники, килими та килимові вироби. Значну частину колекції становлять байбараки, манти, ґуґлі, гуні; запаски, опинки (горбатки, фоти), фартухи, спідниці; головні убори (жіночі) &amp;ndash; перемітки, очіпки, хустки ткані, фабричні, весільні вінки, (чоловічі) &amp;ndash; крисані, шапки-рогачки, клепані; доповнення до вбрання &amp;ndash; пояси, стрічки, тайстри, бесаги, дзьобенки, прикраси &amp;ndash; силянки, ґердани з бісеру, венеціанське намисто, перли, корали, намисто з монет &amp;ndash; таляри, &amp;laquo;трясунки&amp;raquo; та ін. Невелику групу становлять тканини господарського призначення &amp;ndash; бесаги, ліжники &amp;ndash; &amp;laquo;присідки&amp;raquo; (для сідлання коней).&lt;/p&gt;</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/8d8/vishitta.jpg" length="33445" type="image/jpeg"/>
				<category>Огляди колекцій/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Експозиція</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_expozition/</link>
	<description>В експозиції Національного музею Гуцульщини та Покуття представлено такі види народного мистецтва: художня обробка дерева (різьба, інкрустація, випалювання), художня обробка металу та шкіри, гончарство, декоративне ткання, килимарство, вишиття та одяг </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Григорій Кульчицький</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/g_kulchutskyy/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Інспектор народних шкіл, ініціатор і організатор співпраці з українською діаспорою в залученні коштів на побудову Народного Дому.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/bd9/003s.jpg" length="14568" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Писанка. Великодні традиції</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/easter_traditions/</link>
	<description>Для древньої Коломиї завершення ІІ тисячоліття стало знаменним у мистецькому житті. Саме в часі проведення Х Міжнародного гуцульського фестивалю тут відкрито єдиний у світі музей &quot;Писанка&quot;. Архітектурну споруду виконано у формі яйця-писанки, яке є оригінальною і своєрідною рекламою музею, колекція якого нараховує понад 6 тисяч творів цього декоративно-прикладного виду народної майстерності. 
&lt;p&gt;Для нас, українців, писанка &amp;ndash; не тільки символ життя, добра, надії, це ще й магічний оберіг нації, її філософії і культури. Під поняттям &amp;quot;писанка&amp;quot; ми образно розуміємо вміло &amp;quot;розмальоване&amp;quot; яйце, яке зазвичай готують до Великодних свят, але дуже рідко замислюємося над історією самої писанки, її символікою та ритуалами, пов'язаних з писанкарством. Як правило, ототожнюємо її з початками заснування християнства. Насправді ж історія писанки та символіка, започатковані в глибокій давнині і мають велетенське значення для національної культури в цілому. Про це свідчать речі з доісторичних могил, орнаментально вмотивовані на вазах та інших предметах періоду неоліту і сучасних писанках, про це свідчать руїни тисячолітніх будов у різних кінцях світу, в оздобах яких чітко зображені символи сонця, хреста, свастики, тригвера, кривульки, безконечника, спіралі &amp;ndash; такі ж, як і на наших, українських писанках!&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/c17/pi.jpg" length="21089" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Метал та шкіра</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/overview/metal-and-leather/</link>
	<description> &lt;p&gt;Яскравим свідченням збереження вікових традицій художньої обробки металу на Гуцульщині є музейна збірка експонатів XVIII-XX ст., що налічує понад 700 творів.&lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Народні майстри цього виду мистецтва створили різноманітні вироби з металу, зокрема предмети хатнього вжитку, прикраси для одягу, деталі кінської збруї та зброю. Свої вироби вони виготовляли в домашніх умовах, використовуючи мідь, латунь (&amp;laquo;мосяж&amp;raquo;), бронзу, бакунт і нейзильбер, алюміній, срібло. Традиційними техніками були лиття-&amp;laquo;сипання&amp;raquo;, холодне та гаряче кування. Для декорування виробів застосовували техніки гравірування, карбування, плетіння. Орнамент гуцульських виробів геометричний, у якому знайшли свої відображення стилізовані рослинні та анімалістичні мотиви (&amp;laquo;оленячі ріжки&amp;raquo;, &amp;laquo;заячі вушка&amp;raquo;, &amp;laquo;воронячі лапки&amp;raquo;, &amp;laquo;рачки&amp;raquo;). Визначальними у творенні орнаментальних композицій були і залишаються солярні знаки &amp;laquo;ружі&amp;raquo; та &amp;laquo;сонечка&amp;raquo;, які гуцули наділяли магічними властивостями. Основними центрами художньої обробки металу на Гуцульщині були села Косівського та Верховинського районів Івано-Франківської області, Вижницького та Путильського районів Чернівецької області.&lt;/p&gt;</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/2dc/karbuvanna.jpg" length="22172" type="image/jpeg"/>
				<category>Огляди колекцій/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Віртуальний тур</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_virtual/</link>
	<description>Віртуальна екскурсія залами Національного музею. Технологія якісних віртуальних турів від navkolo.biz </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Олександр Русин</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/o_rusin/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Священик, декан Коломийського деканату Української Греко-Католицької Церкви Станіславівської єпархії, почесний крилошанин, ініціатор і організатор створення дитячих закладів, активний подвижник комітету опікунства у догляді за похованнями вояків УСС та УГА, провідник просвітницького Товариства &amp;laquo;Родина&amp;raquo;, душ пастир Святомихайлівської церкви (понад 40 років).</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/a11/004s.jpg" length="11369" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>З гори моя писаночка покотилася, куди трава зелененькая похилилася</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/pysanochkas/</link>
	<description>В Коломиї на майдані зупинилася... Так можуть перефразувати відомий дитячий віршик усі, хто хоч раз побував у цьому древньому місті. Бо тут розпочалися дивовижні пригоди візерункового яєчка. Докотившись барвінковими стежками з високих гір аж до центру Коломиї, писанка... виросла і стала чи не найбільшою зі своїх посестер у цілому світі — 13 метрів заввишки, і для них — меншеньких — перетворилася на справжню домівку: сюди писаночки збираються з усіх усюд — людям на радість, на добро та надію.   
&lt;p&gt;Україні пощастило стати батьківщиною найбільшого великоднього яйця на Землі, з&amp;rsquo;явилося воно на Прикарпатті з нагоди величного ювілею &amp;ndash; 2000 років від дня народження Ісуса Христа. От тільки не Курочка Ряба його знесла, а створили людські руки, ще й розмалювали гуцульськими геометричними взорами й облаштували в самісінькому серці фантастичного яйця музею &amp;bdquo;Писанка&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/cb2/pis2.jpg" length="418876" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Видання</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_pub/</link>
	<description>Видавнича діяльність Коломийського Музею Гуцульщини та Покуття </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Володимир Кобринський</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/v_kobrynskyy/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Лікар, громадсько-політичний діяч, секретар, а згодом заступник голови студентського Товариства &amp;quot;Січ&amp;quot;, співзасновник &amp;quot;Українського лікарського Товариства&amp;quot; (Львів), редактор одного з розділів етномонографії &amp;quot;Гуцульщина&amp;quot;.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/e49/005s.jpg" length="11257" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Серйозні забавки Марії Ковальчук</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/maryya_kovalchuk_zabavky/</link>
	<description>Спитайте знайомих і почуєте майже однакову відповідь: їхні діти буквально засипані масою дорогих іграшок. Вони яскраві, ефектні, але, як ми знаємо, швидко набридають і рідко стають улюбленими - дитячій фантазії до них нема що додати. З давніх-давен діти робили собі іграшки самі - народ виховував майбутніх майстрів. Народна іграшка була в нашій сільській хаті. Бабусі вчили онуків, матері - дочок, старші сестри - молодших. Народна іграшка дожила до перших післявоєнних літ, і лише потім її витіснили мільйони промислових стандартних забавок. 
&lt;p&gt;Чому ж так швидко забули ми давнє мистецтво, котре зігрівало людські душі, виховувало в наших дітях працелюбність, фантазію, творче ставлення до навколишнього світу. Змінився спосіб нашого життя, змінилися ми самі. Але чи обов'язково для того, щоб творити, майстер повинен сидіти при каганці, напівтемній хаті? Адже ми прямі нащадки того народу, який умів і хліб вирощувати, і пісні та легенди складати, іф руками красу створити, зокрема й цікаві іграшки з дерева та глини. Невже нині їм нема місця в нашому житті? Не хочеться у це вірити!&lt;/p&gt;

 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/9d5/63.jpg" length="26439" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Конференц-зал</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/auditorium/</link>
	<description> </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Михайло Білоус</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/m_bilous/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) 
&lt;p&gt;Видавець, публіцист, газетяр, підприємець, співзасновник і співвласник однієї з найпотужніших приватних друкарень міста, редактор часопису &amp;laquo;Русская рада&amp;raquo;, один із фундаторів побудови Народного Дому, заступник голови Управи.&lt;/p&gt;
</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/4b3/006s.jpg" length="13065" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Добра новина</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/simkailo/</link>
	<description>Його Преосвященство Владика Коломийсько–Чернівецької єпархії Кир Микола Сімкайло увійшов до славної когорти щирих і невтомних достойників сучасної української греко-католицької церкви та знаних збирачів духовних скарбів українського народу.  
&lt;p&gt;Поряд з видатними діячами греко &amp;ndash; католицької церкви, їх місіонерською, душпастирською працею, привертає до себе увагу подвижницька діяльність Владики Кир Миколи Сімкайла, як у спасінні, так і збереженні сакрального мистецтва. Внутрішня потреба благодійної діяльності протягом багатьох літ збиральницького служіння ставить перед ним нові вагомі завдання : дослідження, збереження та популяризація цих творів. Владика знайомиться з багатьма дослідниками, мистцями, реставраторами сакрального мистецтва. Теплі, дружні стосунки склалися в нього з багатьма мистцями Івано-Франківщини. Людина різносторонніх інтересів, енергійна, сповнена не тільки ідеями, але і даром їх втілювати. Відчутна активна діяльність Владики у завершенні нової катедри в Коломиї, щира турбота про стан культури, мистецтва, просвіти, залучення людей з обмеженими можливостями до активного життя тощо. Особлива його турбота &amp;ndash; виховання молоді у християнських традиціях. Його активна душпастирська, мистецька, меценатська діяльність у 1990-х, 2000-х рр. в Івано &amp;ndash; Франківському деканаті, продовжується в Коломиї (2 червня 2005 року Владика номінований Єпархом Коломийсько-Чернівецької УГКЦ). &lt;/p&gt;
</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/6f8/11_lag.jpg" length="10621" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Національний музей On-line!</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_internet/</link>
	<description> </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Все почалося з глини...</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/keramics_of_ukraine/</link>
	<description>Публікація у виданні «Кераміка України» Колекція художньої кераміки музею містить близько 5 тис. експонатів. Найдавнішими є зразки побутової кераміки, що сягають пізньотрипільського періоду (2100-1700 рр. до Р. Х.). Вагоме місце в цій збірці посідають дві теракотові фігурки: скульптурні зображення жінки й баранчика. Широко представлені в музеї керамічні вироби середини ХVIII ст. й до наших днів з відомих осередків гончарства Покуття (Коломия) та Гуцульщини (Косів, Пістинь, селище Кути Косівського району). </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/b3e/ke.jpg" length="17424" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Теофіл Дембіцький</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/dr_dembitskyy/</link>
	<description>Член першої Управи (1910) і почесний Член Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї 
&lt;p&gt;Адвокат у Коломиї, опікун молоді й меценат українських культурних установ, щедрий меценат у побудові Народного Дому в Коломиї. &lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/449/007s.jpg" length="14895" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Олекса Печерський</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/o_pecherskyy/</link>
	<description>Член першої Управи (1898) і почесний Член Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї Громадсько-політичний діяч, активний послідовник просвітницького руху в Коломиї.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/500/008s.jpg" length="14299" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Леонтій Кузьма</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/l_kuzma/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Перший директор Коломийської приватної жіночої ґімназії &amp;quot;українського педагогічного Товариства&amp;quot;, викладач іноземних мов у чоловічій ґімназії. Опікун найбідніших верств студенства.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/5f6/009s.jpg" length="13539" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Зеновій Левицький</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/dr_levytskyy/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Лікар, громадсько-політичний діяч, секретар, заступник голови Українського Академічного Товариства &amp;quot;Січ&amp;quot; у Відні, директор Коломийського шпиталю, співзасновник &amp;quot;Українського лікарського Товариства&amp;quot; у Львові, член краєвої ради здоров&amp;rsquo;я при уряді Австро-Угорщини.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/5e8/010s.jpg" length="13145" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Історична довідка</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/history/overview/</link>
	<description>Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського заснований у 1926 році. Розміщений у центральній частині міста Коломиї, в колишньому Народному домі, збудованому на кошти української громадськості.  
&lt;p&gt;Його колекційні збірки нараховують понад 50 000 збереження і представляють всі види традиційного народного мистецтва гуцулів та покутян, починаючи з ХVІІ століття до сьогоднішнього часу. Проте окремі експонати датовані ІV тисячоліттям до Різдва Христового і представляють землеробну культуру, відому в археологічній та історичній науці під назвою &amp;bdquo;трипільська&amp;rdquo;. Авторами цих високохудожніх творів були гуцули, що населяли високогір&amp;rsquo;я українських Карпат Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей, а також покутяни, територія яких розмістилась між річками Прут, Дністер та Черемош. &lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/10c/02_09.jpg" length="17521" type="image/jpeg"/>
				<category>Історія/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Олександр Кульчицький</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/dr_kulchutskyy/</link>
	<description>Член першої Управи (1898) і почесний Член Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї Банкір, громадсько-політичний діяч, засновник місцевого Товариства &amp;quot;Просвіта&amp;quot; і тижневика &amp;quot;Поступ&amp;quot;, ініціатор створення банку &amp;quot;Покутський Союз&amp;quot;, лідер повітового комітету &amp;quot;Національно-Демократичної Партії&amp;quot;, директор &amp;quot;Земельного банку &amp;quot;Гіпотечний&amp;quot; (Львів). 
&lt;br /&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/34f/001s.jpg" length="12164" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Світлини з Народного дому</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/history/images/</link>
	<description>Початок ХХ століття. Український народний дім будували всією гуцульською громадою... ...</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/792/11.jpg" length="8236" type="image/jpeg"/>
				<category>Історія/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/structure/hutsul.museum/</link>
	<description>Головний музей в структурі Національного музею  
&lt;p&gt;Один із найстаріших і найвідоміших в Україні музеїв, колекція якого має понад 22 000 експонатів від періоду трипільської культури й до сьогодення. У 18-ти експозиційних залах представлені найрізноманітніші види народного мистецтва, якими здавна славляться Гуцульщина та Покуття.&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/f59/mu2.jpg" length="20739" type="image/jpeg"/>
				<category>Структура/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Музей писанкового розпису</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/structure/pysanka/</link>
	<description>Життєдайна сила писанки, її неповторна краса, багатство орнаментальних композицій і, зрештою, звичаї та обряди, пов’язані з нею, лягли в основу побудови експозиції збудованого у Коломиї єдиного у світі Музею писанки. Архітектурна споруда виконана у формі 13-метрового яйця-писанки як оригінальної і своєрідної реклами музею, колекція якого нараховує понад 12 тисяч творів цього декоративно-прикладного виду народної творчості. 
&lt;p&gt;Для нас, українців, писанка &amp;ndash; не тільки символ життя, добра, надії, це ще й магічний оберіг нації, її філософії та культури, езотеричний зміст якої нині важко осягнути. &lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Своїми витоками писанкарство сягає сивої давнини та відбиває уявлення наших предків про навколишній світ. Таємниця яйця &amp;ndash; зародка життя, як і таємниця світового дерева, тисячоліттями викликала найрізноманітніші асоціації, була одним з найбільших див для людей в усі часи.&lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Це давнє і вічно молоде мистецтво увібрало в себе художню вивершеність, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам.&lt;/p&gt;
</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/dec/pi2.jpg" length="28997" type="image/jpeg"/>
				<category>Структура/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/structure/kosiv/</link>
	<description>Косів здавна називають столицею народного мистецтва Гуцульщини. Саме в цьому центрі - перлині духовної культури - зосереджувалися і розвивалися основні галузі народних ремесел: різьблення по дереву, гончарство, художнє ткацтво та вишивка, художній метал та шкіра. &lt;p&gt;Сьогодні ця унікальна й багата історико-мистецька та етнографічна спадщина, що становить складову частину нашої національної культури представлена в експозиції та фондах Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини.&lt;/p&gt;</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/925/ko.jpg" length="23166" type="image/jpeg"/>
				<category>Структура/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:17 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Яремчанський музей етнографії та екології Карпатського краю</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/structure/yaremche/</link>
	<description>Музей етнографії та екології Карпатського краю в м. Яремче утворений 1.01.2007 р. шляхом реорганізації Музею визвольних змагань Карпатського краю, який в свою чергу був утворений на базі Музею партизанської слави. 
&lt;p&gt;Метою діяльності даного музею є показ традиційної системи життєзабезпечення карпатського етносу в природних і соціокультурних умовах їхнього проживання, використання етносом природного середовища, традицій раціонального природокористування, закономірностей формування і функціонування етно- та екосистем, представлення всіх видів традиційного народного мистецтва жителів Карпатського реґіону.&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/b9a/ja.jpg" length="24726" type="image/jpeg"/>
				<category>Структура/</category>
			<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 10:20:18 +0300</pubDate>
</item>
</channel>
</rss>
