<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0">
<channel>
<title>Статті на сайті Гуцульщини</title>
<link>http://hutsul.museum</link>
<description></description>
<lastBuildDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</lastBuildDate>
<ttl>60</ttl>
<item>
	<title>Косівські художньо-виробничі майстерні</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/hutsuls_ceramics/</link>
	<description>Гуцульщина наділена специфічними особливостями природного розташування, як, осібно й Косівщина. Це – самобутній край креативних багатств і талановитих людей, які з давніх-давен хотіли і вміли підмічати навколишню красу, щоби згодом передати її елементи у вишиттях, витворах з дерева, металу, глини...  Увесь цей процес, безумовно, розвивався і утрадиційнювався, а його надбання передавалися поколіннями. Залишив він свій відбиток і на гуцульській кераміці. Багатий на високоякісну глину, гуцульський край сам визначив свою роль у розвитку гончарства. Починаючи з давніх ужиткових речей, гончарі віками вишукували методику найоптимальнішої пластики глини, удосконалення форм та орнаментальних мотивів, щоби згодом здобути собі право вважатися кращими серед кращих. 
&lt;br /&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/f8b/big_fest1_jWX6B.jpg" length="8857" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Wed, 06 Apr 2011 00:00:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Привітання</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/welcome/welcomes/</link>
	<description> &lt;p&gt;Перший український громадський музей в Західній Україні &amp;ndash; Коломийський музей &amp;laquo;Гуцульщина&amp;raquo; було відкрито 31 грудня 1935 року, понад 75 років тому...&lt;br /&gt;Гуцульська культура відкрила світові свою глибинну історичну, духовну та мистецьку вартісність. &lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Нині це вже Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, який запрошує Вас заглянути у дзеркало віків, щоб побачити там обличчя століть наших предків, аби набратися у них мудрості на прийдешні віки. &lt;/p&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;p align=&quot;right&quot;&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Ярослава ТКАЧУК&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;, директор музею&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/b11/img_07443.jpg" length="12367" type="image/jpeg"/>
				<category>Привітання/</category>
			<pubDate>Thu, 31 Dec 2009 00:00:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Інформація для відвідувачів</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_welcome/</link>
	<description>Ціни, правила, адреси, контакти. Детальна інформація для відвідувачів Національного Музею Гуцульщини та Покуття в Коломиї 
&lt;br /&gt;
 </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Йосафат Кобринський</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/y_kobrynskyy/</link>
	<description>Основатель і почесний Член Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; (1898) &lt;p&gt;Греко-католицький священик, громадсько-політичний діяч, просвітитель, краєзнавець, ініціатор і меценат побудови Народного Дому в Коломиї та початкової школи в селі Мишині (Коломийщина).&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/a31/_DSC8239-200.jpg" length="8898" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Дерево</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/overview/woodwork/</link>
	<description> &lt;p&gt;Традиція різьблення на Гуцульщині була і залишається органічною складовою народного мистецтва. Щедрість чарівної природи Карпат, її пралісів споконвічно забезпечувала гуцулів деревиною, що зумовило розвиток будівництва, столярства, токарства, художнього різьблення. В народній архітектурі, меблях, сільськогосподарських знаряддях, зброї, музичних інструментах, вжиткових речах місцеві умільці завжди дотримувались головного критерію &amp;ndash; доцільності та краси. У колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського збірка творів художнього оздоблення дерева становить близько 4 тисяч експонатів.&lt;/p&gt;</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/f94/derevo.jpg" length="12824" type="image/jpeg"/>
				<category>Огляди колекцій/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Події</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_events/</link>
	<description>Коломийський музей багатий на цікаві події та дорогих гостей </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Кераміка</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/overview/ceramics/</link>
	<description> 
&lt;p&gt;Колекція художньої кераміки становить понад 5 тисяч творів з кінця XVIII ст. до наших днів з відомих осередків гончарства Гуцульщини та Покуття. Майстри Коломиї, Косова, Пістиня, Кутів зберегли багатовікові традиції розвитку цього ремесла. Вони створили своєрідні народні школи керамічного мистецтва з яскраво вираженими локальними особливостями розпису, різновидністю як форм, так і їх застосування у повсякденному житті.&lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Дохристиянське язичництво на Русі-Україні ґрунтувалося на астральному культі, аналогічному культові стародавніх цивілізацій. Це було поклоніння небесному вогню і воді, яке знайшло своє відтворення у стилізованих графічних малюнках у різних видах мистецтва, зокрема кераміки. &lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Вагоме місце у музейній колекції посідають археологічні зразки кераміки, які сягають пізньотрипільського періоду (2100-1700 рр. до Р.Х.). Це дві теракотові фігурки: скульптурне зображення жінки і баранчика. Вчені припускають, що використання глиняних фігурок людей і тварин для ритуальних потреб передувало виготовленню гончарного посуду. &lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/eaa/tochenna.jpg" length="20655" type="image/jpeg"/>
				<category>Огляди колекцій/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Виставки</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_exhibitions/</link>
	<description>Виставкова діяльність музею </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Альбін Блонський</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/a_blonskyy/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Радник міської Управи, відомий промисловець, власник виробничих майстерень, у яких відливали і купували металеві вироби для інтер&amp;rsquo;єрів Народного Дому. </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/7f1/002s.jpg" length="13997" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Гуцульська та покутська вишивка</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/hutsul_and_pokuttya_embroidery/</link>
	<description>Локальні художні особливості, функціональне призначення, матеріал та техніка виконання  
&lt;p&gt;Одним з найрозповсюдженіших і найдоступніших видів українського народного мистецтва є вишивка. Це класичний вид народної творчості, а, отже, живуче кришталево чисте джерело, яке дарує нам багатство здорових творчих сил народу, допомагає осягнути висоти його мистецького хисту. &lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt; 
  &lt;br /&gt;
 &lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/6c1/vi.jpg" length="23306" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Одяг, тканини та вишивка</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/overview/fabrics/</link>
	<description> &lt;p&gt;Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського володіє цінною збіркою одягу, тканин і вишивок, яка нараховує понад 6 тис. творів основних осередків Гуцульщини та Покуття з кін. ХІХ &amp;ndash; поч. ХХ ст.&lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Музейна збірка текстилю представлена традиційними тканинами, призначеними для облаштування та оздоблення інтер&amp;rsquo;єру житла: верети, ліжники, пішви, скатерті, рушники, килими та килимові вироби. Значну частину колекції становлять байбараки, манти, ґуґлі, гуні; запаски, опинки (горбатки, фоти), фартухи, спідниці; головні убори (жіночі) &amp;ndash; перемітки, очіпки, хустки ткані, фабричні, весільні вінки, (чоловічі) &amp;ndash; крисані, шапки-рогачки, клепані; доповнення до вбрання &amp;ndash; пояси, стрічки, тайстри, бесаги, дзьобенки, прикраси &amp;ndash; силянки, ґердани з бісеру, венеціанське намисто, перли, корали, намисто з монет &amp;ndash; таляри, &amp;laquo;трясунки&amp;raquo; та ін. Невелику групу становлять тканини господарського призначення &amp;ndash; бесаги, ліжники &amp;ndash; &amp;laquo;присідки&amp;raquo; (для сідлання коней).&lt;/p&gt;</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/8d8/vishitta.jpg" length="33445" type="image/jpeg"/>
				<category>Огляди колекцій/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Експозиція</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_expozition/</link>
	<description>В експозиції Національного музею Гуцульщини та Покуття представлено такі види народного мистецтва: художня обробка дерева (різьба, інкрустація, випалювання), художня обробка металу та шкіри, гончарство, декоративне ткання, килимарство, вишиття та одяг </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Все почалося з глини...</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/keramics_of_ukraine/</link>
	<description>Публікація у виданні «Кераміка України» Колекція художньої кераміки музею містить близько 5 тис. експонатів. Найдавнішими є зразки побутової кераміки, що сягають пізньотрипільського періоду (2100-1700 рр. до Р. Х.). Вагоме місце в цій збірці посідають дві теракотові фігурки: скульптурні зображення жінки й баранчика. Широко представлені в музеї керамічні вироби середини ХVIII ст. й до наших днів з відомих осередків гончарства Покуття (Коломия) та Гуцульщини (Косів, Пістинь, селище Кути Косівського району). </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/b3e/ke.jpg" length="17424" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Григорій Кульчицький</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/g_kulchutskyy/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Інспектор народних шкіл, ініціатор і організатор співпраці з українською діаспорою в залученні коштів на побудову Народного Дому.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/bd9/003s.jpg" length="14568" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Метал та шкіра</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/overview/metal-and-leather/</link>
	<description> &lt;p&gt;Яскравим свідченням збереження вікових традицій художньої обробки металу на Гуцульщині є музейна збірка експонатів XVIII-XX ст., що налічує понад 700 творів.&lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Народні майстри цього виду мистецтва створили різноманітні вироби з металу, зокрема предмети хатнього вжитку, прикраси для одягу, деталі кінської збруї та зброю. Свої вироби вони виготовляли в домашніх умовах, використовуючи мідь, латунь (&amp;laquo;мосяж&amp;raquo;), бронзу, бакунт і нейзильбер, алюміній, срібло. Традиційними техніками були лиття-&amp;laquo;сипання&amp;raquo;, холодне та гаряче кування. Для декорування виробів застосовували техніки гравірування, карбування, плетіння. Орнамент гуцульських виробів геометричний, у якому знайшли свої відображення стилізовані рослинні та анімалістичні мотиви (&amp;laquo;оленячі ріжки&amp;raquo;, &amp;laquo;заячі вушка&amp;raquo;, &amp;laquo;воронячі лапки&amp;raquo;, &amp;laquo;рачки&amp;raquo;). Визначальними у творенні орнаментальних композицій були і залишаються солярні знаки &amp;laquo;ружі&amp;raquo; та &amp;laquo;сонечка&amp;raquo;, які гуцули наділяли магічними властивостями. Основними центрами художньої обробки металу на Гуцульщині були села Косівського та Верховинського районів Івано-Франківської області, Вижницького та Путильського районів Чернівецької області.&lt;/p&gt;</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/2dc/karbuvanna.jpg" length="22172" type="image/jpeg"/>
				<category>Огляди колекцій/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Віртуальний тур</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_virtual/</link>
	<description>Віртуальна екскурсія залами Національного музею. Технологія якісних віртуальних турів від navkolo.biz </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Олександр Русин</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/o_rusin/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Священик, декан Коломийського деканату Української Греко-Католицької Церкви Станіславівської єпархії, почесний крилошанин, ініціатор і організатор створення дитячих закладів, активний подвижник комітету опікунства у догляді за похованнями вояків УСС та УГА, провідник просвітницького Товариства &amp;laquo;Родина&amp;raquo;, душ пастир Святомихайлівської церкви (понад 40 років).</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/a11/004s.jpg" length="11369" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Видання</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_pub/</link>
	<description>Видавнича діяльність Коломийського Музею Гуцульщини та Покуття </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Володимир Кобринський</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/v_kobrynskyy/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Лікар, громадсько-політичний діяч, секретар, а згодом заступник голови студентського Товариства &amp;quot;Січ&amp;quot;, співзасновник &amp;quot;Українського лікарського Товариства&amp;quot; (Львів), редактор одного з розділів етномонографії &amp;quot;Гуцульщина&amp;quot;.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/e49/005s.jpg" length="11257" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Конференц-зал</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/auditorium/</link>
	<description> </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Михайло Білоус</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/m_bilous/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) 
&lt;p&gt;Видавець, публіцист, газетяр, підприємець, співзасновник і співвласник однієї з найпотужніших приватних друкарень міста, редактор часопису &amp;laquo;Русская рада&amp;raquo;, один із фундаторів побудови Народного Дому, заступник голови Управи.&lt;/p&gt;
</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/4b3/006s.jpg" length="13065" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Національний музей On-line!</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/intro/intro_internet/</link>
	<description> </description>
				<category>Вступні статті до розділів сайту/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Теофіл Дембіцький</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/dr_dembitskyy/</link>
	<description>Член першої Управи (1910) і почесний Член Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї 
&lt;p&gt;Адвокат у Коломиї, опікун молоді й меценат українських культурних установ, щедрий меценат у побудові Народного Дому в Коломиї. &lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/449/007s.jpg" length="14895" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Олекса Печерський</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/o_pecherskyy/</link>
	<description>Член першої Управи (1898) і почесний Член Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї Громадсько-політичний діяч, активний послідовник просвітницького руху в Коломиї.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/500/008s.jpg" length="14299" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Леонтій Кузьма</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/l_kuzma/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Перший директор Коломийської приватної жіночої ґімназії &amp;quot;українського педагогічного Товариства&amp;quot;, викладач іноземних мов у чоловічій ґімназії. Опікун найбідніших верств студенства.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/5f6/009s.jpg" length="13539" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Зеновій Левицький</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/dr_levytskyy/</link>
	<description>Член першої Управи Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї (1898) Лікар, громадсько-політичний діяч, секретар, заступник голови Українського Академічного Товариства &amp;quot;Січ&amp;quot; у Відні, директор Коломийського шпиталю, співзасновник &amp;quot;Українського лікарського Товариства&amp;quot; у Львові, член краєвої ради здоров&amp;rsquo;я при уряді Австро-Угорщини.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/5e8/010s.jpg" length="13145" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Історична довідка</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/history/overview/</link>
	<description>Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського заснований у 1926 році. Розміщений у центральній частині міста Коломиї, в колишньому Народному домі, збудованому на кошти української громадськості.  
 
&lt;p&gt;Його колекційні збірки нараховують понад 50 000 збереження і представляють всі види традиційного народного мистецтва гуцулів та покутян, починаючи з ХVІІ століття до сьогоднішнього часу. Проте окремі експонати датовані ІV тисячоліттям до Різдва Христового і представляють землеробну культуру, відому в археологічній та історичній науці під назвою &amp;bdquo;трипільська&amp;rdquo;. Авторами цих високохудожніх творів були гуцули, що населяли високогір&amp;rsquo;я українських Карпат Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей, а також покутяни, територія яких розмістилась між річками Прут, Дністер та Черемош. &lt;/p&gt;

 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/10c/02_09.jpg" length="17521" type="image/jpeg"/>
				<category>Історія/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Олександр Кульчицький</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/founders/dr_kulchutskyy/</link>
	<description>Член першої Управи (1898) і почесний Член Товариства &quot;Український Народний Дім&quot; в Коломиї Банкір, громадсько-політичний діяч, засновник місцевого Товариства &amp;quot;Просвіта&amp;quot; і тижневика &amp;quot;Поступ&amp;quot;, ініціатор створення банку &amp;quot;Покутський Союз&amp;quot;, лідер повітового комітету &amp;quot;Національно-Демократичної Партії&amp;quot;, директор &amp;quot;Земельного банку &amp;quot;Гіпотечний&amp;quot; (Львів). 
&lt;br /&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/34f/001s.jpg" length="12164" type="image/jpeg"/>
				<category>Фундатори/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Світлини з Народного дому</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/history/images/</link>
	<description>Початок ХХ століття. Український народний дім будували всією гуцульською громадою... ...</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/792/11.jpg" length="8236" type="image/jpeg"/>
				<category>Історія/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/structure/hutsul.museum/</link>
	<description>Головний музей в структурі Національного музею  
&lt;p&gt;Один із найстаріших і найвідоміших в Україні музеїв, колекція якого має понад 22 000 експонатів від періоду трипільської культури й до сьогодення. У 18-ти експозиційних залах представлені найрізноманітніші види народного мистецтва, якими здавна славляться Гуцульщина та Покуття.&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/f59/mu2.jpg" length="20739" type="image/jpeg"/>
				<category>Структура/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Музей писанкового розпису</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/structure/pysanka/</link>
	<description>Життєдайна сила писанки, її неповторна краса, багатство орнаментальних композицій і, зрештою, звичаї та обряди, пов’язані з нею, лягли в основу побудови експозиції збудованого у Коломиї єдиного у світі Музею писанки. Архітектурна споруда виконана у формі 13-метрового яйця-писанки як оригінальної і своєрідної реклами музею, колекція якого нараховує понад 12 тисяч творів цього декоративно-прикладного виду народної творчості. 
&lt;p&gt;Для нас, українців, писанка &amp;ndash; не тільки символ життя, добра, надії, це ще й магічний оберіг нації, її філософії та культури, езотеричний зміст якої нині важко осягнути. &lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Своїми витоками писанкарство сягає сивої давнини та відбиває уявлення наших предків про навколишній світ. Таємниця яйця &amp;ndash; зародка життя, як і таємниця світового дерева, тисячоліттями викликала найрізноманітніші асоціації, була одним з найбільших див для людей в усі часи.&lt;/p&gt;
 
&lt;p&gt;Це давнє і вічно молоде мистецтво увібрало в себе художню вивершеність, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам.&lt;/p&gt;
</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/dec/pi2.jpg" length="28997" type="image/jpeg"/>
				<category>Структура/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/structure/kosiv/</link>
	<description>Косів здавна називають столицею народного мистецтва Гуцульщини. Саме тут зосереджувалися і розвивалися основні галузі народних ремесел: різьблення, гончарство, художнє ткання та вишиття, художня обробка металу та шкіри. 
&lt;p&gt;Сьогодні ця унікальна й багата історико-мистецька та етнографічна спадщина, що є складовою нашої національної культури, представлена в експозиції та фондах Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини.  &lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/845/101.JPG" length="7466" type="image/jpeg"/>
				<category>Структура/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Яремчанський музей етнографії та екології Карпатського краю</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/structure/yaremche/</link>
	<description>Музей етнографії та екології Карпатського краю в м. Яремче утворений 1.01.2007 р. шляхом реорганізації Музею визвольних змагань Карпатського краю, який в свою чергу був утворений на базі Музею партизанської слави. 
&lt;p&gt;Метою діяльності даного музею є показ традиційної системи життєзабезпечення карпатського етносу в природних і соціокультурних умовах їхнього проживання, використання етносом природного середовища, традицій раціонального природокористування, закономірностей формування і функціонування етно- та екосистем, представлення всіх видів традиційного народного мистецтва жителів Карпатського реґіону.&lt;/p&gt;
 </description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/b9a/ja.jpg" length="24726" type="image/jpeg"/>
				<category>Структура/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>ГУЦУЛЬСЬКИЙ КИЛИМ та КАРПАТСЬКИЙ ЛІЖНИК</title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/hutsuls_carpet/</link>
	<description>Українська культура зберігає у своєму надбанні унікальні пам’ятки багатьох пройдешніх поколінь, які витворили її сучасний мистецький національний образ. Притаманний для українців консерватизм та прискіпливість у прийнятті чужинських впливів, розважливе та непоспішне пристосування їх до своїх культурних вимог та естетичних потреб, донесли до нащадків неоціненні скарби духовної та матеріальної культури. Орнаментальна мова українських вишивок, писанок, різьблених сволоків та скринь, тканих поясів, рушників та килимів &amp;ndash; це мова, в основі якої лежать артефакти людської діяльності впродовж багатьох тисячоліть, джерела якої слід шукати в палеоліті Євразії.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/83d/11.jpeg" length="13262" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
<item>
	<title>Барви Волощуківської кераміки </title>
	<link>http://hutsul.museum/museum/articles/franz_voloshchuk/</link>
	<description>З давніх-давен Гуцульщина славиться чудовими народними майстрами, які дивують цілий світ своїми художніми творами. Та, зрештою, не може людина не творити, проживаючи в такому мальовничому краї. Тому в нас, що не хата – то гончар, вишивальниця, різьбяр, писанкар, музика, художник…   Одним із таких талантів є й Франц Волощук. Колись разом із дружиною Стефанією Михайлівною (1928-1985) &amp;ndash; дочкою відомих косівських гончарів з великої родини Рощиб&amp;rsquo;юків &amp;ndash; все своє життя займалися улюбленою справою.</description>
			<enclosure url="http://hutsul.museum/upload/iblock/eab/pbvjnzrhjgzfmq ynioipadgj whjjnjzclvmzvdgfkfkw.jpg" length="9278" type="image/jpeg"/>
				<category>Статті/</category>
			<pubDate>Tue, 22 May 2012 10:46:28 +0300</pubDate>
</item>
</channel>
</rss>

