Музей "Писанка"

УНІКАЛЬНІСТЬ ГУЦУЛЬСЬКОЇ ПИСАНКИ ВИЗНАНО НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ

Дивитися детальне зображенняУНІКАЛЬНІСТЬ ГУЦУЛЬСЬКОЇ ПИСАНКИ ВИЗНАНО НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ 23.11.2018

Традиція гуцульської писанки ввійшла до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (наказ Міністерства культури України від 16.11. 2018 р. №995), охоронний номер –012нкс. Загалом у переліку представлено 14 елементів.

До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини належать усні традиції та форми їх вираження, виконавське мистецтво, фольклор, звичаї, обряди, святкування, знання та практики, що стосуються природи та Всесвіту, традиційні ремесла. Важливою передумовою внесення до списку кожного з елементів є безперервність та активний розвиток у сучасному світі.

Кожній з усіх вимог, беззаперечно, відповідає традиція гуцульської писанки, яку було подано Музеєм писанкового розпису та Національним музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського на розгляд Експертної ради Міністерства культури.

Писання писанок є невід`ємною складовою нематеріальної культурної спадщини гуцулів. Саме на Гуцульщині впродовж багатьох століть безперервно зберігали мистецькі й етнографічні традиції, пов`язані з писанням писанок, а також з великодніми обрядами, під час яких використовували писанки. Головним осередком поширення писанкарства є село Космач Косівського району Івано-Франківської обл., де проживає найбільше династій писанкарів і окремих майстрів.

Писанки пишуть і в багатьох навколишніх селах Косівського району. Зокрема в Лючі, Яблунові, Прокураві, Шепоті, Акрешорах, Розтоках, Кутах, Косові. У Надвірнянському районі писанкарство поширене в Чорному Потоці. У Верховинському районі писанки пишуть менше, ніж на Косівщині. Проте є писанкарі в Криворівні, Красноїллі, Буківці, у Верховині. Традиційне писанкарство поширене й на території Путильського і Вижницького районів Чернівецької обл. та в Рахівському районі Закарпатської обл. Більшість майстрів мають учнів-послідовників, що продовжують традиції своїх учителів.

Усвідомлюючи важливість збереження одного з найдавніших видів народного мистецтва, науковці Коломийського музею ще в 70-их роках ХХ ст. розробили музейну програму, основною метою якої було зібрати писанки з усіх сіл, де ще збереглися традиції писанкарства. Під час експедицій карпатськими селами було зібрано чимало писанок і зафіксовано традиції. Власне, писанки Гуцульщини склали основу колекції Музею писанкового розпису, відкритого в 1987 р. як філія Національного музею.

Важливу роль у збереженні колекції писанок відіграв метод консервації сирого яйця, винайдений у 1973 р. головним охоронцем фондів КМНМГП ім. Й. Кобринського Любомиром Кречковським та лаборантом фондів Музею Марією Боледзюк. Цей винахід дав можливість продовжити життя крихким експонатам, які паспортизували, інвентаризували й виокремили в самостійний відділ, що згодом набув статус музею писанки.

Поява цього музею мала і має величезне значення для збереження та відродження писанкової традиції у всій Україні. Писанковий музей у Коломиї дав поштовх відродженню писанкарства, організації тематичних конференцій, фестивалів та з`їздів писанкарів, створенні школи писанкарства, проведенні майстер-класів, появі наукових публікацій та видань.

Із часу створення в музеї діє школа писанкарства, впродовж року відбуваються майстер-класи, де науковці музею та відомі писанкарі вчать писати писанки; тут відбуваються презентації тематичної літератури та зустрічі з майстрами.

Фіксацію носіїв елементу здійснюють наукові співробітники музею писанкового розпису. База даних про них постійно поповнюється і вдосконалюється. Робота триває не тільки в музеї, а й під час відряджень до майстрів, на передвеликодні ярмарки, фестивалі.

З метою популяризації писанкарства в Музеї, окрім сталої експозиції, де широко представлено гуцульські писанки, відбуваються змінні виставки з музейних і приватних збірок. Триває тісна співпраця з міжнародними інституціями. Гуцульську писанку наші музеї неодноразово представляли на щорічному фестивалі «Карпатська красліца» (Вігорлятський музей у Гуменному (Словаччина), у Свиднику (Словаччина), Ополі (Польща), Ретінгені, Дюсельдорфі, Ліндлярі, Кьольні (Німеччина) із обов`язковими лекціями, серією майстер-класів з писанкарства та консервації писанки для відвідувачів виставок.

У Коломиї щороку відбувається фольклорний фестиваль «Писанка», в рамках якого проводять конференції, круглі столи, де обговорюють питання збереження народних традицій, досліджують проблеми й перспективи писанкарства; організовують конкурси, передвеликодні ярмарки, де можна придбати писанки безпосередньо в майстрів.

Гуцульська писанка, зокрема космацька, відіграє важливу роль у збереженні традицій і має значний вплив на розвиток писанкарства, стала поштовхом для творчості багатьох знаних писанкарів не тільки в Україні, а й у світі.

Оксана ЯСІНСЬКА






Перейти в розділ

Музей Гуцульщини та Покуття

Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського
один із найстаріших українських музеїв. Головний музей в структурі.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить ретельно зібрана колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, екології, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.