Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Галицький художник Роман Сельський

Галицький художник Роман Сельський

( до 110- річчя з дня народження художника)

21 травня 2013 року виповнюється 110 років з дня народження видатного галицького художника, тонкого колориста, засновника Львівської художньої школи Романа Юліановича Сельського. 

Народився він 1903 року у Сокалі на Львівщині в сім’ї судового урядника. Уже з ранніх літ Роман Сельський прокладав свою дорогу у велике мистецтво. Втім головним чинником у визначенні його зацікавлень була родина, ‒ тут панував живий інтерес до малярства, до музики, літератури та мов, до прогресивних ідей того часу. Згодом, проживаючи у Львові, Роман отримує ґрунтовні знання в малюванні від свого гімназійного учителя ‒ живописця, графіка, сценографа Леона Должинського. Згодом були студії у відомій на той час Мистецькій школі Олекси Новаківського. Одночасно, шукаючи активних методів навчання, Роман Сельський потрапляє до Львівської художньо-промислової школи, в якій викладав Казимир Сіхульський – чудовий педагог, карикатурист, проникливий знавець життя гуцулів і природи Карпат. Саме він підготував обдарованого хлопця до вступу в Краківську академію красних мистецтв. Через безпосередній вплив польських наставників, представників Краківської академії красних мистецтв Ю. Мегофера, Ю. Панькевича, Р.Сельський увібрав у себе надбання європейської школи живопису кінця ХІХ ст., а згодом, перебуваючи у 1925 році на стажуванні в Парижі, – кращі риси класичного європейського мистецтва, зокрема імпресіонізму, сконцентрованого в паризьких колекціях та галереях. 

Важливим у творчості Романа Сельського був період кінця 30-х років, коли він з групою польських художників -модерністів М. Висоцьким, О.Ганом, М. Володарським, А. Римером організував у Львові міжнародне товариство “АРТЕС” (1929–1935). 

На початку 1930-х років разом із Павлом Ковжуном, Святославом Гординським та іншими знаними мистцями Роман Сельський заснував Асоціацію Незалежних Українських Мистців (АНУМ), що існувала у Львові до вересня 1939 року. Роман Сельський був членом різних художніх товариств, проте політичних тем завжди уникав,не вступав до жодних партій,- для нього головним і єдиним у житті залишалось мистецтво, а саме малярство. Воно було сенсом життя Сельського. “Поза ним він не умів нічого і не займався нічим, - згадував найвідоміший його учень, художник Карло Звіринський. – Можна сказати, що малярство і Сельський були синонімами. Конструкторами світогляду Сельського були Марсель Пруст, Томас Манн і Зигмунд Фрейд, все інше було додатком і надбудовою. Мало знайдеться у світі художників, життя яких було б переповнене фарбами і які кожне своє пережите могли б перетлумачити на картину – гарну, радісну, розспівану… У час, коли світ стає все більш тісним, коли поспіх та байдужість чинять кожного все більш самотнім, малярство Сельського є близьким, спокійним, радісним для тих , хто має відкрите серце і розум. Є в ньому тепло і лагідне світло ранків, є полудневе сонце, шум вітру, хмари і політ птахів. Його картини не змушують нас до роздумів над сенсом життя, вони покоряють нас своєю величчю, своєю маєстичністю чи мудрістю. Вони заспокоюють нас і приносять радість у сірі будні.” 

Упродовж кількох десятиріч Роман Юліанович був доцентом, а згодом професором Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (очолював кафедру живопису). Своїм студентам розкривав глибокі знання в мистецтві, представляв імена великих імпресіоністів: Сезана, Ван Гога, Матісса, Пікассо, пояснював теорію гармонії кольорів, розкривав магічну чарівність живописності полотен Веласкеса, Рубенса, Мане, Делакруа – великих колористів європейського малярства. У нього навчалися а згодом стали добрими друзями: Д. Довбошинський, З. Флінта, П. Маркович, М. Шимчук та багато інших. Вони – „Школа Романа Сельського”, яка вирізнялась красою і багатогранністю малярства серед інших в Україні. 

Не зважаючи на утиски з боку адміністрації Інституту й партійних розпоряджень, що врешті-решт закінчились відстороненням Романа Сельського від викладацької діяльності, все ж його визнали професором та удостоїли почесних звань Заслуженого художника УРСР (1982) та Народного художника України (1989). 

Через усе своє життя художник проніс любов до моря. Проте найповніше і найяскравіше проявився талант Сельського ‒ пейзажиста в карпатських ландшафтах. Карпатські гори, Гуцульщина якось по - особливому вабили його. Саме тут розкрився він сам як художник, мислитель з його інтелектом і духовною культурою, ідеалами краси. Карпати відповідали його душевному стану, думкам, почуттям. Вони безмірно збагачували його палітру, у карпатських мотивах він бачив щось більше, ніж просто краєвид. Карпати Романа Сельського закликають до мрії й душевного очищення, бо він сам в Карпатах черпав для себе, як з прозорого джерела життєдайні сили і мужність переборювати буденні труднощі і невдачі. Впродовж 29 років він разом з дружиною Маргаритою, теж художницею, яка народилася в Коломиї, приїздили на відпочинок і пленери на Гуцульщину. 

Творча спадщина Р. Сельського плідна й різноманітна. У його мистецькій скарбниці – пейзажі, натюрморти, тематичні картини, портрети, інтер’єри, декоративні композиції, аплікації, гравюри, кераміка. 

Романа Сельського по праву зараховують до плеяди таких видатних мистців, як Корнило Устиянович, Олекса Новаківський, Іван Труш, які сприяли змістовному й живописному оновленню мистецтва Галичини. Його ім’я зустрічаємо на сторінках фундаментальних видань з історії українського та польського мистецтва ХХ ст. Твори мистця зберігаються і експонуються в музеях Києва, Львова, Івано - Франківська, Коломиї, також Польщі, Канади, США та Франції. 


Марія Двилюк
завідувач сектору НМНМГП імені Й. Кобринського

Перейти в розділ
  • Хрест

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.