Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Творчі олімпи Михайла Мороза

Творчі олімпи Михайла Мороза

Днями виповнилося 110 років з дня народження видатного художника, «аристократа українського колориту» в малярстві Михайла Ілліча Мороза.

Багаті розмаїттям барв, глибоко національні за сутністю, його твори сьогодні є окрасою офісів багатьох урядових осіб країн Заходу, зокрема прем’єр-міністра Канади, президента США, канцлера Баварії, Кардинальської Палати патріарха Йосипа Сліпого у Ватикані.

Михайло Мороз народився 7 липня 1904 року в селі Пліхові, що на Бережанщині, в селянській родині. 15-літнім юнаком вступив до лав УГА. По закінченні визвольних змагань, з допомогою старшого брата, Михайло підготував і успішно склав іспити зрілості за гімназійний курс. Маючи великий хист до малювання та палке бажання бути художником, він обирає Львів, де навчається у відомій Мистецькій школі Олекси Новаківського. На той час вона була одним із факультетів Українського Таємного Університету. Роки навчання у великого Маестро пензля відіграли в житті Мороза ключову роль, сформувавши в його мистецькому світовиді основні напрямки подальшої творчої долі. М. Мороз був одним із найталановитіших і улюблених учнів О. Новаківського. 

Магічною силою вабила до себе молодого художника Гуцульщина. Космач, із його неповторними гірськими краєвидами, багата гуцульська архітектура та побут місцевого люду, знайшли багатогранне відображення в творчості митця. Після кожного виїзду у Карпати, Михайло Мороз представляв свої твори на звітних осінніх виставках Школи, які відбувалися в Академічному Домі Львова. Тут, на першій виставці новаківців, у жовтні 1926 року відбувся його творчий дебют. Згодом живописні полотна молодих художників побували на виставках у містечках Галичини й Поділля. Наприкінці грудня 1930 року Олекса Новаківський зі своїми учнями завітали до Коломиї. Був серед них і Михайло Мороз. Столиця Покуття побачила й високо оцінила творчі надбання нової мистецької генерації, зокрема й «Портрет Дмитра Лендюка» 1930 року, виконаний М. Морозом у Космачі, а згодом подарований ним для щойно створеного музею Гуцульщини в Українському Народному Домі Коломиї.

Джерелом творчого збагачення і професійного росту для Михайла Мороза були мистецькі студії в паризькій Академії Жуліана, а згодом у Національній Академії мистецтв. Тут, у Франції, він захопився творчістю Сезанна, багато малював, відвідував музеї та виставки модерністів, познайомився з Анрі Матісом, Антуаном Бурделем. Побувавши на узбережжі Ла-Маншу,  М. Мороз відкрив для себе красу морської стихії, яка разом із темою гір стала його пристрастю в малярстві. Водночас, художник не пориває зі Школою Новаківського. У 1931 році він бере участь у першій виставці Асоціації Незалежних Українських Мистців (АНУМ), а в 1932 році дебютує в молодіжній групі «Руб», яка репрезентує його як «талановитого митця» і «грізного суперника свого вчителя».

З 1935 року, після смерті О. Новаківського, почався новий етап творчої праці художника під опікою великого мецената української культури Андрея Шептицького. Михайло Мороз створив тоді серію портретів відомих духовних і світських діячів. Серед них – портрети  Андрея Шептицького, Йосипа Сліпого, полковника Андрія Мельника, а також численні пейзажі (кілька з них увійшли до колекційної збірки Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття).

1944-го року, після повторної радянської окупації Західної України, художник разом з родиною залишає батьківщину й емігрує в далекі світи:  спершу – в Словаччину , згодом у Німеччину, а з 1949 року – у США. Спроба адаптувати свою творчість в американське середовище, здобути  її широке визнання – ще один із аспектів творчого життя художника. Результатом наполегливої  праці митця в Америці стало п’ять персональних виставок. Твори Мороза експонувалися й у музеях Європи (Париж, Сиракузи, Рим). До 1985 року він отримав 8 престижних нагород і став почесним членом Академії Мистецтв у Римі. Навесні 1990 року в Українському музеї Нью-Йорка відбулася ретроспективна виставка творів Михайла Мороза з нагоди його 85-ліття, де експонувалось понад 80 творів художника. Проте в рідній Україні  того часу він залишався поза увагою; на його сторону лунали хіба що звинувачення у «буржуазному націоналізмі» чи «формалізмі». Михайло Мороз часто стверджував, що покидаючи свою батьківщину, залишив там понад 800 живописних полотен і кілька тисяч рисунків. Завжди пам’ятав про них, дорожив ними, журився їхньою долею, вважаючи їх «страченими» більшовицьким режимом. У 1952 році, під час «чистки» фондів Національного музею у Львові, було знищено кілька тисяч «непотрібних» творів, серед них – 14 малярських полотен М. Мороза. Збереглися тільки ті, які перебували в приватних колекціях.

27 вересня 1992 року Михайло Мороз відходить на вічний спочинок, залишивши по собі багату творчу спадщину – біля трьох тисяч картин. Вони стали надбанням всього світового мистецтва.

Марія Двилюк

Перейти в розділ
  • Пояс
  • Святий
  • Хрест
  • Рушник
  • Капелюх
  • Гобелен
  • Рахва
  • опенка

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.