Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Все почалося з глини...

Кераміка УкраїниВсе почалося з глини...

Публікація у виданні «Кераміка України»

Колекція художньої кераміки музею містить близько 5 тис. експонатів. Найдавнішими є зразки побутової кераміки, що сягають пізньотрипільського періоду (2100–1700 рр. до Р. Х.). Вагоме місце в цій збірці посідають дві теракотові фігурки: скульптурні зображення жінки й баранчика. Широко представлені в музеї керамічні вироби середини ХVIII ст. й до наших днів з відомих осередків гончарства Покуття (Коломия) та Гуцульщини (Косів, Пістинь, селище Кути Косівського району). 

Гончарні твори належать до найбільш знакових явищ у художній творчості жителів Підкарпаття. Найпоширенішим було виробництво вжиткового посуду: мисок, тарелів, дзбанків, колачів, ліхтарів (свічників) та кахлів для печей. Збірка кераміки Коломиї налічує понад тисячу (1041) творів і представлена виробами невідомих народних майстрів та творами випускників Коломийської гончарної школи (1876–1914). Для розпису давньої коломийської кераміки властиві стилізовані рослинно геометричні мотиви, утворені крапками, колами, коловими хвилястими лініями, меандрами тощо. Майстри використовували двокольорову зелено-коричневу гаму на білому тлі й навпаки та техніку ріжкового розпису (фляндрування). І вперше на кахлях (середина ХІХ ст.) спостерігаємо поєднання двох технік: ритування (графічний фігуративний малюнок) і фляндрування.

Народні традиції коломийської кераміки продовжували відомі гончарі кінця ХІХ — початку ХХ ст.: Войцех і Кароль Славіцькі, Антон Марійчук, Кароль Санойца та ін. Створення Коломийської Гончарної школи та її участь у Всесвітній виставці в Парижі (1900 р.) дало поштовх заявити про м. Коломию, як відомий центр гончарства Східної Галичини початку ХХ ст. Її закінчили: О. Білоскурський, С. Патковський, П. Кошак, Ф. Марковський та ін., твори яких зберігаються в музеї. У колекції представлено низку творів майстрів, які почали відроджувати давні традиції коломийської кераміки в 70-их роках минулого століття. Серед них - роботи В. Петраша, В. Кахнікевича (1917–2001), Т. Матейчука, Р. Подоляка, Л. Цибульської. Збірку доповнюють твори родини Кахнікевичів, Никоровичів: М. Кахнікевич, Н. Никорович, С. Никорович.

Пошуками нових форм та засобів орнаментики вирізняється творчість М. Лобурак. Окреме місце в колекції посідають твори самодіяльної майстрині М. Ковальчук із с. Великий Ключів Коломийського району.

Кераміка м. Косова представлена в музейній збірці понад двома тисячами виробів невідомих майстрів та творів видатних гончарів кінця ХІХ - ХХ ст. Серед них найбільш знаними майстрами, класиками гончарного мистецтва в Косові були родина Баранюків та О. П. Бахматюк (1820–1882). Крім побутового посуду, вони виготовляли високохудожні кахлі до печей, які заслуговують глибокого наукового вивчення та популяризації. 

 На творчості цих майстрів розвиток косівської кераміки не припинився. У 20–50-их роках ХХ ст. завдяки відомим родинним династіям у Косові відбуваються процеси відродження й становлення гончарного промислу. Провідне місце займали родинні династії Совіздранюків, Цвіликів, Тим’яків, Рощиб’юків. У збірці музею поважне місце займають твори Олександри (1945–1999) та Василя Швеців, Євгенії (1946–2006) та Ярослава (1945–1996) Зарицьких, Людмили та Ярослава Прокопиків, В. Стрипка, Миколи та Лідії Ткачів, В. Джуранюк, О. Бейсюк. 

Село Пістинь у музейній збірці репрезентують миски, тарелі, дзбанки, кахлі, вази невідомих і відомих майстрів середини ХІХ та початку ХХ ст. (484 твори). Найкращим творцем пістинської кераміки був Дмитро Зондюк (середина ХІХ ст.). Кераміка селища Кути в збірці музею налічує 758 творів. Про гончарство у Кутах у ХІХ ст. мало відомостей. Це був в основному вжитковий посуд, неполиваний, зокрема чорного кольору (димлений). Кращими традиціями кутського гончарства є творчість М. Я. Волощука (1906–1959), учня П. Г. Кошака. Зберігаються в музеї також твори інших майстрів: М. Ф. Угринюка (1907–1983), Я. К. Матусевич (1926–1980), М. В. Онисим’юк, подружжя Миколи та Марії Джумариків, Л. Шпиталенко. 

Збірка кераміки Коломийського музею - це комплексний аналіз розкриття минулого й сучасного, нерозривна єдність практичного й суто естетичного ставлення до творчих досягнень кількох поколінь митців Коломиї, Косова, Пістині, Кут, їх ролі в духовній культурі Підкарпаття.


Романа БАРАН,
заввідділом кераміки
Національного музею
Гуцульщини та Покуття
ім. Й. Кобринського

Cтаття з видання "Кераміка України"
Перейти в розділ
  • Ансамбль жіночого одягу
  • Горщик
  • Грибик
  • Тарілка
  • Ташка
  • Рушник
  • дуда

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.