Skip to Main Content

Кольорові схеми

Розмір шрифтів


Адреса

Театральна, 25
Коломия, Івано-Франківська область

Час роботи 10:00 - 18:00

Вихідний – понеділок

Вартість квитків

60 гривень

45 гривень – для учнів/студентів

45 гривень – для пенсіонерів

Статті

Статті в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття

  1. Гуцульські прикраси ⏤ детальніше
    Фрагмент гуцульської зґарди

    Гуцульські прикраси

    Історія орнаментальних прикрас у народному мистецтві в тій чи іншій міpi відображає історію розвитку даного народу, його культурні і релігійні традиції, навколишню природу та традиційні види ремесел.

    Прикраси належать до найархаїчніших елементів культури в історії людського суспільства. У своїй початковій функції вони відіграли роль, спрямовану на задоволення обрядових і культових потреб, стаючи згодом носіями складної мови знаків і символів, якими людина виражає своє ставлення до оточуючого світу і явищ природи та сповідує певні звичаї, наприклад, розмальовуючи і татуюючи шкіру, прикрашаючи себе кольоровим камінням. Крім того, прикраси відігравали оберегову та естетичну функції, виступали у якості матеріального прояву емоційного життя людини, часто виступаючи символом влади і показником приналежності до відповідного суспільного класу. У таких формах виникла, розвивалась і живе сьогодні прикраса на території Гуцульщини.

  2. 14.05.2021 12:13:00
    АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТА. МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВНИЧИХ Л. БЕКЕРА (1852–1921) ТА Д. КШИЧКОВСЬКОГО (1861–1943) ⏤ детальніше
    АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТА. МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВНИЧИХ Л. БЕКЕРА (1852–1921) ТА Д. КШИЧКОВСЬКОГО (1861–1943)

    У статті на основі аналізу першоджерел висвітлено маловідомі сторінки біографії будівничих і педагогів Луціана Бекера (1856–1921) та Діонісія Кшичковського (1861–1943)

    АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТА. МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВНИЧИХ Л. БЕКЕРА (1852–1921) ТА Д. КШИЧКОВСЬКОГО (1861–1943)

    У статті на основі аналізу першоджерел висвітлено маловідомі сторінки біографії будівничих і педагогів Луціана Бекера (1852–1921) та Діонісія Кшичковського (1861–1943), які впродовж певного періоду були головними будівничими Коломийського магістрату та залишили коломиянам неповторні споруди, що ось уже впродовж століття є окрасою міста. Ці люди причетні також до розвитку освіти не тільки в Коломиї, а і в Галичині.

    Кінець ХІХ ст. позначився для Коломиї активним розвитком економіки, культури та освіти. Саме за австрійського періоду в місті було зведено монументальні споруди, які й нині підкреслюють європейське обличчя Коломиї. На жаль, більшість проектантів коломийських будівель й досі залишаються невідомими, а проектування і будівництво окремих споруд (будинки Коломийської гончарної школи, польського спортивного товариства «Сокіл», Ощадної каси) помилково приписують іншим архітекторам. Найкращі архітектурні споруди Коломиї спроектовані будівничими Луціаном Бекером та Діонісієм Кшичковським, про яких до цих пір було обмаль інформації. 

  3. Павлина Цвілик. Животворна пластика глини ⏤ детальніше
    Гончарка Павлини Цвілик розписує свій виріб. Автор Б. Боднарук.

    З нагоди 130 років від дня народження заслуженого майстра народної творчості України Павлини Йосипівни Цвілик (1891–1964).

    Павлина Цвілик. Животворна пластика глини

    У квітні 2021 року виповнюється 130 років від дня народження заслуженого майстра народної творчості України Павлини Йосипівни Цвілик (1891–1964). Становлення життєвого і творчого шляху гончарки, як особистості, відбувалося упродовж трьох історичних періодів: австрійського, польського та радянського, в кожному з яких вона отримала визнання. П. Цвілик належала до когорти тих митців, яких ще за життя прираховано до видатних.

    У квітні  2021 року виповнюється 130 років від дня народження заслуженого майстра народної творчості України Павлини Йосипівни Цвілик (1891–1964). Становлення життєвого і творчого шляху гончарки, як особистості, відбувалося упродовж трьох  історичних періодів: австрійського, польського та радянського, в  кожному з яких вона отримала визнання. П. Цвілик належала до когорти тих митців, яких ще за життя прираховано до видатних.

  4. Культурно-просвітницька діяльність отця Йосафата Кобринського (1818-1901) ⏤ детальніше
    Культурно-просвітницька діяльність отця Йосафата Кобринського (1818-1901)

    Культурно-просвітницька діяльність отця Йосафата Кобринського (1818-1901)

    У статті розкрито культурно-просвітницьку і громадську діяльність о. Йосафата Кобринського. Автори, характеризуючи суспільно-політичну ситуацію у Галичині другої половини ХІХ ст., звернули увагу на формування світогляду греко-католицького священика. Прослідковано основні сторінки життєпису о. Йосафата Кобринського. Дослідники резюмують, що його життя – це яскравий приклад самопожертви, він увійшов в історію як просвітитель, культурно-громадський діяч, публіцист, меценат, співзасновник «Народного дому» в Коломиї

    Особистість о. Йосафата Кобринського заслуговує чи не найбільшої уваги серед численної плеяди українських громадських діячів другої половини ХІХ ст. Саме тепер, коли минуло 195 років від дня його народження необхідно об’єктивніше та глибше проаналізувати й оцінити життєвий шлях довголітнього пароха с. Мишина Коломийського району Івано-Франківської області, який прагнув попри часті зміни суспільно-політичних режимів у Галичині ХІХ ст., покращити позицію українського селянства. 

  5. Суперечливі питання прізвищ Баранюків та Олекси Бахматюка у творах художньої кераміки Косова ⏤ детальніше
    Суперечливі питання прізвищ Баранюків та Олекси Бахматюка у творах художньої  кераміки  Косова

    Суперечливі питання прізвищ Баранюків та Олекси Бахматюка у творах художньої кераміки Косова

    Упродовж кількох століть м. Косів та с. Пістинь, що на Івано-Франківщині, завдяки їхньому розташуванню на пограниччі двох етнографічних районів відносять і до Гуцульщини, і до Покуття. Тому в декорі посуду і кахель з цих територій простежується багато спільних ознак.

    Ідентифікацію керамічних виробів цих районів дещо заплутують неточні підписи латинкою, зміна прізвищ на польський лад (наприклад, “Бахматюка” на “Бахмінського” чи “Баранюка” на “Барановського”), що було зумовлене тодішнім суспільно-політичним устроєм і бажанням продати вироблене. Багато прізвищ гончарів з вищезгаданих місцевостей уже введено в науковий обіг, однак у життєписах деяких знаних майстрів допущено низку помилок.

  6. 05.11.2017
    Маловідомі сторінки біографії греко-католицького священика Павла Витвицького-Васильковича та його колекція творів народного мистецтва у збірці Національного музею ⏤ детальніше
    Маловідомі сторінки біографії греко-католицького священика Павла Витвицького-Васильковича та його колекція творів народного мистецтва у збірці Національного музею

    Маловідомі сторінки біографії греко-католицького священика Павла Витвицького-Васильковича та його колекція творів народного мистецтва у збірці Національного музею

    У статті на основі архівних матеріалів, спогадів очевидців здійснено реконструкцію біографії греко-католицького священика Павла Витвицького- Васильковича (1912–1942), завідателя церкви Успіння Пресвятої Діви Марії в с. Жаб’ї-Слупейці Косівського повіту (тепер смт Верховина Івано-Франківської обл.), який у 1942 р. подарував Музеєві колекцію творів гуцульського мистецтва ХVIII – початку ХХ ст.

    Історія формування колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського бере початок з 1926 р. До поповнення збірки Музею, який тоді мав назву «Український народний музей ім. Йосафата Кобринського», долучилися вчителі, адвокати, священики, селяни і містяни з Коломийського і Косівського повітів та Буковини. 

  7. Дзеркало душі ⏤ детальніше
     Дзеркало душі

    Дзеркало душі

    3 серпня 2015 року виповнилося 75 років Олександру Михайловичу Фекете, уродженцю міста Хуст, Закарпатської області. Цього, завжди енергійного і самодостатнього чоловіка, знають багато коломиян завдяки його майстерно виконаним кахляним печам та камінам.

    Як сталося так, що угорець за національністю став мешканцем Коломиї? На це риторичне питання пан Михайло відповідає: «До Коломиї приїхав з Хуста у 1971 році після закінчення Чернівецького індустріального технікуму на запрошення колишнього директора Коломийського заводоуправління будівельних матеріалів Маніва Зіновія Олексійовича, щоб допомогти організувати на заводі цех художньої кераміки».

  8. 26.09.2014
    Корнило Устиянович і Коломия ⏤ детальніше
    Корнило Устиянович  і  Коломия

    Корнило Устиянович і Коломия

    22 вересня минуло 175 років з дня народження Корнила Миколайовича Устияновича – українського художника, піонера історичного, портретного і жанрового живопису в Галичині, поета, публіциста, драматурга, волею долі пов’язаного з Коломиєю.

    Народився він у селі Вовкові, що на Львівщині, в сім’ї Миколи Устияновича, пароха церкви Введення Пресвятої Богородиці, відомого українського поета,  письменника і громадського діяча.

  9. Творчі олімпи Михайла Мороза ⏤ детальніше
    Творчі олімпи Михайла Мороза

    Творчі олімпи Михайла Мороза

    Днями виповнилося 110 років з дня народження видатного художника, «аристократа українського колориту» в малярстві Михайла Ілліча Мороза.

    Багаті розмаїттям барв, глибоко національні за сутністю, його твори сьогодні є окрасою офісів багатьох урядових осіб країн Заходу, зокрема прем’єр-міністра Канади, президента США, канцлера Баварії, Кардинальської Палати патріарха Йосипа Сліпого у Ватикані.

  10. Генезис і специфіка гуцульської оздоби ⏤ детальніше
    Генезис і специфіка гуцульської оздоби

    Генезис і специфіка гуцульської оздоби

    У кожній традиційній народній культурі важливу роль відіграє національне вбрання, яке є одним з найяскравіших візуально сприйнятних образів. Його кольорова барва, візерунок, крій, деталі та спосіб носіння підкреслюють неповторність, самобутність і самодостатність будь-кого з носіїв конкретної культури, вказують на їх аналітичну зрілість у відтворенні властивих емоцій.

    Важливе місце в композиційному завершенні одягу відведено й прикрасам, які в сукупності з різними видами народного мистецтва підсилюють його національну виразність і створюють загальну уяву про естетичний смак та особливість традицій представників певного етносу. Нам видається цікавою і вартою уваги гуцульська специфіка цього аспекту, збережена протягом століть у первісному варіанті свого призначення.

  11. Вшанування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка на Покутті ⏤ детальніше
    Вшанування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка на Покутті

    Вшанування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка на Покутті

    1914 рік українська громадськість Східної Галичини визнала роком Тараса Шевченка. 9 березня 1914 р. виповнювалось 100 років від дня народження Великого Кобзаря.

    Як у підавстрійській, так і в підросійській Україні формувались ювілейні комітети для організації підготовки святкування 100-річчя від дня народження українського поета і художника. Координаційним центром вшанування пам’яті Тараса Шевченка став головний осередок товариства «Просвіти» у Львові, який займався упорядкуванням торжеств в усіх закутках Східної Галичини.

Музей Гуцульщини та Покуття