Експозиція
Мандруючи залами музею, ви опиняєтеся в чарівному світі мистецтва, народженого глибинним мисленням та світоглядною філософією сотень поколінь мешканців Карпат. Символи та обереги гармонійно вплелися у складну мову геометричних орнаментів, покликаних не стільки чарувати зір, як оберігати, застерігати та задобрювати невидимі сили. Тому зустрічаємо їх повсюдно: і в архітектурі, і на господарських предметах, музичних інструментах, предметах хатнього побуту. Особливо показові вони в одязі. Від голови до ніг всі предмети традиційного гуцульського костюму щедро вдекоровані орнаментом: чи то тканим, чи вишиваним, плетеним, або ж аплікованим.
Стилістика мови народного мистецтва різноманітна і залежить від статі та віку творця, її місця проживання та соціального статусу. Строкатість та багатобарвність строїв урівноважується широкими шкіряними поясами-чересами, кубурійками, бакуновими тобівками, дерев'янними топірцями, келихами та постолами. Особливо багатий та вибагливий одяг у свята: Різдво Христове, Водохрестя, Великдень, храмові свята та весілля. Коловий цикл усталеного життя: Весна, Літо, Осінь, Зима, Весна, Літо... Його зафіксовано у свастичних хрестах — це безперервність руху, у писанках — це вічність буття, у свічниках-трійцях, що гармонізують в єдності вогонь і воду, життя і смерть, минуле і майбутнє...
Теперішнє є тільки зв'язком, що зобов'язує віддавати данину минулому, дбаючи про завтрашній день.
Сакральність присутня скрізь. Вона пронизує все буття: і тих, хто оселився вздовж Черемошу, і тих, хто Пістинькою спустився до Пруту та понад його берегами замешкав до Дністра. Отак в одному ритмі римують і гуцули, і покутяни — на скатертинах та рушниках, запасках та фотах, урізноманітнюючи їх кольором та орнаментом.
А в горах різьблять. Різьблять сволоки та мисники, церковні павуки, літургійні хрести, миски та боклаги, тарелі та повниці. Майструють скрипки та цимбали, бубни та волинки, вдихаючи душу в трембіти, гарцюють сталеві обушки до бартки, відливають хрести та викручують на одвічному крузі горшки...
А на Покутті мережать взори голкою та ниткою, викладають прикраси з бісеру, гарують над тканням рушників, поясів та серпанкового білого полотна під поскрипування вузьких верстатів. Тут менше різьблять, а ватра в гончарних печах вже велика рідкість...
Сьогодні експозиція музею розміщена у 18 залах загальною площею понад 750 м кв. Твори згруповані за видами народного мистецтва на основі історико-хронологічного і монографічного принципів.
Представлено такі види народного мистецтва:
- художня обробка дерева (різьба, інкрустація, випалювання)
- художня обробка металу та шкіри
- гончарство
- декоративне ткання
- килимарство
- вишиття та одяг
Даний принцип експонування дає можливість простежити етапи розвитку та стильові художні особливості народного мистецтва з XVII століття до сьогодення, а також побачити пошук нових принципів у трактування традиційності. В дослідженні даних проблем важливу роль відіграє виставкова діяльність музею...
З 2000 року розгорнуто постійно діючу виставку сакрального мистецтва, в якій представлені твори іконопису та народних образів. Їх гармонійним доповненням виступає дерев'яна сакральна пластика.
У 2002 році відтворено меморіальну кімнату громадського та політичного діяча, письменника Андрія Чайковського, політична та творча спадщина якого в радянський час була забороненою.
Наприкінці 2006 року відкрито відділ традиційних меблів мешканців Карпат.







