Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Антології українського мистецтва

Дивитися детальне зображенняАнтології українського мистецтва 31.10.2017

У Національному музеї урочисто відкрито виставку «Текстиль як зброя», на якій представлено роботи львівських художниць-дисиденток, майстрів художнього текстилю, учасниць національного Руху опору, членів Української Гельсинської спілки Наталки Паук, Лесі Крип’якевич та Стефанії Шабатури.

Дана виставка присвячена 99-ій річниці від дня проголошення Західно-Української Народної Республіки. Ця подія об’єднала трьох репресованих художниць. Життєві долі Наталії Паук, Стефанії Шабатури і Олександри Крип’якевич та їхніх родин суголосні з історичною ретроспективою боротьби українського народу за відновлення власної державності.

Пам’ятаючи дитинство, проведене на засланні (батько Н. Паук, як провідник УПА, був закатований НКВД; батько О. Крип’якевич  засланий до Сибіру за священиче служіння, С. Шабатура з родини церковних будівничих, в якій плекали патріотичну ідею), подруги зі студентських років жили за правилами конспірації.

Від батьків вони отримали у спадок чутливий суспільний нерв, який реагував на всі процеси в державі та Церкві. Подвиг батьків та дідів накладав обов’язок та усвідомлення своєї відповідальності перед їхньою пам’яттю та прийдешніми поколіннями. Подібно до Франкового Мойсея, вони відчували себе благословенними на «мандрівку століть з духу печаттю». 

Несучи цю печать молоді художниці приєдналися до руху за відродження незалежної, самостійної України – дисидентського руху. Творча праця була єдиною зброєю, якою вони могли боротися. На гобеленах Стефанії Шабатури гордо підносили голови провідники  українського духу – Олекса Довбуш зі своїми опришками, Леся Українка, міфічна Касандра з пророцтвом занепаду Трої, що прочитувалося як свідчення краху радянського союзу. Молода художниця мистецькими засобами чинила сміливі політичні акти, які спровокували арешт Стефанії Шабатури та жорстоке покарання – заслання до жіночого концтабору в Мордовській АРСР. 

Водночас зазнали переслідувань її дві найближчі подруги-мисткині Наталія Паук та Олександра Крип’якевич. Оселя  пані Лесі та її чоловіка Романа, сина українського історика Івана Крип’якевича, у той час була таємним місцем зібрань та самвидаву антирадянської літератури. Як художниці, Наталія Паук та Леся Крип’якевич пророчать звільнення України від комуністичного ярма своїм спільним полотном «Пробудження», на якому жінка-Україна промовляє «Вставай, хто живий, в кого думка повстала, година до праці настала...!».

Сьогодні на огляд перед коломийською громадськістю виставлено гобелени, в які автори внесли сакральні символи, знаки часу, притаманні нації і її майбутньому. У них відображено життя трьох львівських подруг – жертв злочинного режиму, мисткинь і суспільно-громадських діячок, життя справжньої української еліти, сповнене віри у відродження та розквіт держави України.  

Віта БОЙЧУК
Світлини - Андрій КАНЯ
Перейти в розділ
Як це було...
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Антології українського мистецтва
  • Палиця
  • Перстень
  • Поставник
  • Зозулька
  • Церква

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.