Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

«Спадкоємці духу»

Дивитися детальне зображення«Спадкоємці духу» 17.09.2012

Під такою назвою Mузей відзначить 190-ліття гуцульського різьбяра Юрія Івановича Шкрібляка.

Неперевершений майстер є українським класиком різьбярства, тому святкування цієї дати оголошено на загальнодержавному рівні. Музей представляє виставку, яка висвітлює як понад 100-літню історію творчості цього талановитого гуцула, так і всієї династії Шкрібляків.

Ще за життя Юрій Шкрібляк вважався «гарним сточником», завдяки тонкому відчуттю форми, матеріалу та неперевершеному технічному виконанню, завдяки чому його творчість започаткувала новий етап у різьбярстві. Майстер виготовляв боклажки, барильця, пляшки, рахви, палиці, порохівниці, які декорував тонкою плоскою різьбою з використанням інкрустації металом, баранячим рогом, випалюванням. Орнаментика творів майстра - здебільшого геометричного характеру, з невеликою кількістю елементів, вдало розміщених на декорованій поверхні.

Творчість Юрія Шкрібляка оцінена багатьма нагородами, але найвищою, очевидно, була золота медаль з рук самого австро-угорського цісаря Франца Йосифа І, вручена під час Етнографічної виставки Покуття 1880 р. в Коломиї.

Талант батька успадкували сини майстра - Василь (1856-1928), Микола (1858-1920) та Федір (1859-1942). На музейній виставці представлено їхні твори, оздоблені бісером, кольоровим деревом, перламутром і металом. Серед усіх синів Юрія Шкрібляка найчисельніше представлено вироби Василя, який всього себе присвятив різьбярству і був не тільки майстром цього ремесла, а й талановитим вчителем (1905-1918) у Вижницькій школі столярства, токарства, різьбярства та металевої орнаментики. Нині згадана школа реорганізована в коледж прикладного мистецтва і носить ім’я Василя Шкрібляка.

Продовжувачами традицій Юрія Шкрібляка були внуки та правнуки з цієї династії, творчість яких характерна стилізацією різьблення Шкрібляківської орієнтації, що прослідковується у вишуканих тарелях, бочівках, пляшках, шкатулках, рамках, поличках, виконаних синами Миколи Шкрібляка – Федором та Василем, внуками та правнуками Юрія Шкрібляка з родини Корпанюків: Юрієм (1892-1977), Семеном (1894-1970), Василем (1922-2004). 

Визначним майстром сучасності вважається правнук Юрія Шкрібляка – Дмитро Федорович Шкрібляк (1925-2008), член НСХУ (1976), лауреат премії ім. Катерини Білокур (1995), Заслужений майстер народної творчості України (2003). Свою творчість він продовжував на родинних традиціях ремесла, а його індивідуальним почерком була глибока рельєфна різьба, поєднана з інкрустацією. Дмитро Шкрібляк працював також у техніці інтарсії та випалювання; з 1965 року був учасником та дипломантом багатьох виставок. У виставкових залах представлено й твори одного з найкращих учнів Дмитра Шкрібляка – Івана Томащука. 

З-поміж понад 300 найрізноманітніших творів ювілейної виставки є й вироби майстрів ткацтва та вишивки з родини Шкрібляків-Корпанюків: однієї з кращих гуцульських вишивальниць ХІХ ст., дочки Юрія Шкрібляка – Катерини Корпанюк, а також інших членів цієї родини: Ганни Шкрібляк, Василини Шкрібляк, Параски Корпанюк, Насті Корпанюк, Параски Шкрібляк-Хім’як, Василини Калинич, Олени Шкрібляк-Прокоп’юк, Михайла Прокоп’юка.

Виставка в Музеї триватиме до листопада 2012 р.

Ірена ГУЛАЙ-НАЗАРОВА


 

Перейти в розділ
Як це було...
  • "Спадкоємці духу"
  • "Спадкоємці духу"
  • "Спадкоємці духу"
  • "Спадкоємці духу"
  • "Спадкоємці духу"
  • "Спадкоємці духу"
  • "Спадкоємці духу"
  • "Спадкоємці духу"
  • "Спадкоємці духу"
  • "Спадкоємці духу"
  • "Спадкоємці духу"
  • "Спадкоємці духу"
  • Рушник
  • Люлька
  • Хрест

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.