Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

«Сповідь усамітненої. Роздуми, пісні, вірші та малюнки Параски Плитки-Горицвіт»

Дивитися детальне зображення«Сповідь усамітненої. Роздуми, пісні, вірші та малюнки Параски Плитки-Горицвіт» 29.02.2012

Під такою назвою в Музеї відкрилася виставка творчості самобутньої гуцульської письменниці, філософа та художниці Параски Плитки-Горицвіт (1927–1998) з Криворівні, що на Верховинщині.

На виставці представлено образи, малюнки,  портрети, авторські книжки, витинанки, глиняні фігурки Параски Плитки (творчий псевдонім – Горицвіт), якій 1 березня виповнилося б 85 років.

Вклонитися талантові справді геніальної гуцулки, відчути життєдайну енергетику її робіт, що випромінюють щирість, глибину та простоту душі, прийшли не тільки коломияни, а й численні її шанувальники з Криворівні, Верховини та Києва…

Доля Параски Плитки-Горицвіт – це одна з багатьох трагічних сторінок українського жіноцтва, яке творило українську історію. Здобувши у рідному селі початкову освіту, Параска прагнула вступити до університету у Німеччині (німецької мови навчилася від батька-коваля і в часі ІІ світової війни працювала навіть перекладачем у сільській канцелярії). Та замість студентської лави, у Німеччині, куди подалася самотужки, потрапила у найми. Там, зазнавши гірких принижень, повертається у рідну Криворівню. Та вже незабаром опиняється в сибірських таборах за те, що долучилася до національно-визвольного руху. Відбула 10 років таборів, з яких майже 5, через обморожені ноги, пересувалася на милицях. Ще в таборах дала собі обітницю прославляти світ Божий у подяку Господові й добрим людям за те, що вижила. Повернувшись до рідного села, Параска поступово усамітнюється, сповідаючись тільки Богові й собі у книжках, малюнках і нескінченних роздумах.  

«Твори Параски Плитки-Горицвіт пробуджують найтонші струни душі, яскраво свідчать про те, що людина може реалізуватися незалежно від того, як складається її життя. Виставка – це тільки початок дороги до Парасчиної душі, до вивчення її творчості і філософських міркувань, які актуальні й сьогодні», – наголосила генеральний директор Музею Ярослава Ткачук.

 «Щось всередині затремтіло, коли ми вперше побували в хаті Параски, це неможливо осягнути, - зізнався режисер фільму «Коляда для Параски», актор Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса Олег Драч. – Твори вражають, вони говорять самі про себе, бо свій талант Параска адресувала простим людям, відкритим до краси, мудрості, пізнання».

Серед великого письменницькому доробку Параски Плитки-Горицвіт вирізняються її 16 поетичних та філософських саморобних книг обсягом понад 500 сторінок кожна, об’єднаних під назвою «Подарунок рідному краєві», і такого ж обсягу 30 томів релігійної тематики. До своїх книжок, які Плитка створювала в одному примірнику (власноруч переплітала, виготовляла  обкладинки), вона зверталася, як до живих створіть: «діти мої», «дорогий друг-папірець», «моя дорога паперинко», адже вони, як ніхто, рятували письменницю від самотності.  

«Пізнаючи творчість відомої на Гуцульщині Параски Плитки-Горицвіт, не перестаєш дивуватися щедрості Божого дару, явленого нам через цю жінку, черницю в миру і подвижницю духу, -  наголосив парох Криво рівні о. Іван Рибарук. -  Творчість Параски Плитки-Горицвіт не знає канону, школи, мистецького напрямку, адже вона є зразком чистого мистецтва, що ллється з глибини душі. Особливо це виявляється у збірці християнських ікон авторки, яка налічує близько ста віднайдених і зібраних робіт. А скільки їх, намальованих нею, щедро роздарованих не так на згадку про себе, як для духовного тепла і світла молільникам?!»

Окрім ікон, Параска Плитка-Горицвіт залишила нащадкам також серії своїх малюнків, присвячених Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Лесі Українці, портрети інших визначних діячів, ілюстрації до улюблених літературних творів, екслібриси…

Світлими спогадами про Параску Плитку щиро ділилася науковий працівник Криворівнянського музею Михайла Грушевського Оксана Рибарук. Ще дитиною вона часто бувала в оселі Параски, де багато часу минало в цікавих розмовах за пахучим чаєм з м’яти та сухариками, якими Параска пригощала всіх, хто приходив до її творчої хати-робітні. «За всі 15 років нашого знайомства, - згадувала пані Оксана, - Параска Плитка жодного разу не промовила до мене повчальним тоном, а навчила більше, ніж усі, хто навчав». Уже будучи студенткою, вона записала на плівку Парасчині казки в авторському виконанні. Одна з тих казок прозвучала на відкритті виставки.

З великою теплотою згадував геніальну Параску та її гостинну хату (завжди у квітах, де щирі дитячі душі завжди знаходили розуміння) сільський голова Криворівні Василь Зеленчук. Він говорив правдивою гуцульською говіркою, як колись і Параска, яка у своїй творчості ревно берегла мову своїх батьків. Про це наголошувала й актриса Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса у Києві Галина Стефанова. Для підтвердження до сказаного, вона зачитала кілька фрагментів із творів письменниці, серед яких у синонімічному ряду до слова «йти», Параска Плитка віднайшла 89 (!) гуцульських відповідників.

«Колись у нашому селі було дві берегині, дві подвижниці духу – Параска Плитка та її товаришка Теодозія Плитка-Сорохан, - зазначила у своєму виступі директор Криворівнянського музею Ганна Луцюк. – Обидві відбули табори, які не змогли їх зламати». Тепер залишилася тільки 90-річна Одосія, яка і на засланні вишивала, використовуючи нитки зі своєї табірної роби. Кілька таких робіт також представлено на виставці.

Параска Плитка-Горицвіт відтворювала світ таким, яким його бачила і сприймала, а якою була ця велика і незбагненна гуцулка присутні довідалися з кадрів фільму Павла Фаренюка «Світ Параски Плитки-Горицвіт».

Оксана ЯСІНСЬКА

Перейти в розділ
Як це було...
  •  «Сповідь усамітненої. Роздуми, пісні, вірші та малюнки»
  •  Протоієрей Іван Рибарук, парох с. Криворівня
  • Оксана Рибарук - працівник криворівнянського музею Михайла Грушевського
  • Олександр Чайка -- режисер, заступник директора Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса у Києві
  •  Галина Стефанова - актриса Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса
  •  «Сповідь усамітненої. Роздуми, пісні, вірші та малюнки»
  •  о. Тимотей Славомир Феш, ЧСВВ - настоятель монастиря ОО. Василіян у Дземброні
  •  Олег Драч - режисер, актор Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса
  •  «Сповідь усамітненої. Роздуми, пісні, вірші та малюнки»
  • Хрест
  • сопілка

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.