10.02.2017
Повернутися в розділ
Канонізм, плюс трохи новації
У рамках закриття виставки вишиваного іконостасу для храму Погінської Богородиці (автори Микола Симчич, Валерій Малиновський та Олександр Охапкін) в Національному музеї відбувся «круглий стіл» на тему «Сучасна ікона. Шляхи розвитку».
Учасники зібрання розмірковували про традицію і новизну в сакральному мистецтві, зокрема в питанні облаштування інтер’єру храмів. Власне, дещо інший підхід до оформлення сакральних споруд, продемонстрований на виставці, викликав найбільше дискусій у церковних і мистецтвознавчих колах.
Замисливши таке унікальне оздоблення святого місця, автор ідеї вишиваного іконостасу отець Никодим Гуралюк (настоятель монастиря Успіння Матері Божої чину Святого Василія Великого), перебував в очікуванні критики на свою адресу. Ця ідея з’явилася в нього під час відвідин паломницьких центрів Єрусалиму, Люрду, кожен з яких відзначався певними рисами. Особливістю ж марійського місця в Погоні став нетрадиційний іконостас.
За визначенням професора В. Александровича, канонічність ікони визначає не її форма (вишита чи намальована), а чіткість відтворення певної церковної традиції. Право на існування вишиваного іконостасу в українському храмі відстояли його автори, виконавши новий за формою витвір з належним дотриманням традицій іконографії. На думку митців, довільність твору – це справжній дар художнику канонічної форми.
Про необхідність відведення належного місця вишиттю в сакральному середовищі церкви як одному з найкращих взірців українського народного мистецтва акцентував у своєму виступі отець Іван Рибарук із Церкви Пресвятої Богородиці, що в с. Криворівні Верховинського району.
Цей новий, проте глибоко утрадиційнений в народну мистецьку традицію підхід до оздоблення храму отримав благословення архієпископа і митрополита Івано-Франківського Української греко-католицької церкви Пресвященного Кир Володимира Війтишина, який підкреслив шедевральність української ікони та важливість її збереження. В цьому контексті було акцентовано актуальність тісної співпраці Церкви та музеїв задля грунтовного наукового опрацювання іконописної спадщини та відзначено культурно-ідеологічну роль музейних закладів у підтримці та популяризації мистецьких здобутків.
Віта БОЙЧУК
ФОТО Михайла МАЗУРА,
Миколи ХВОСТІКОВА
Повернутися в розділ