Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Цей безкінечник розірвати неможливо

Цей безкінечник розірвати неможливо 17.04.2018

Провідна Неділя на Гуцульщині та Покутті наповнена особливим колоритом народних традицій, в яких воєдино сплелися народні дохристиянські та християнські вірування і символи. В їх основі – безкінечний колообіг «життя-смерть-життя».

«Смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував» лунають слова воскресного гімну під час урочистих літургій у  храмах, що є важливим гаслом духовної перемоги добра над злом, а гучні дзвони підносять цей молебень у піднебесся, розсівають його та щемливою молитвою окутують могилки рідних. У надвечір’я  Провідної Неділі цвинтарі виглядають якось по-особливому і втаємничено. Заквітчані хрести, миготливі вогники свічок, писаночки на дитячих могилках, а поміж усім цим таїнством неспішно рухаються людські постаті, час від часу зупиняються, відчитують на надгробках прізвища, вдивляються у фотографії, хрестяться і вишіптують спасенні Отченаші…

…Великий  старий  дзвін та чотири менших  скликають людей  на подвір’я церкви Святої Параскеви (в листопаді виповнюється 180 років з часу її побудови). Тут, здається, давно вже невидимо «вмостилися» попід стріхою душі предків в очікуванні на предвіцькі  забави – гаївки.

 Серед багатьох церков Коломийщини в цьому сенсі на увагу заслуговує село Мишин, де у згаданій вже церкві 48 років (1853-1901) служив парохом о. Йосафат Кобринський, чиє ім’я з гордістю носить наш Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття в Коломиї. Багатолюдність церковного подвір’я, веселі і символічні ігри та пісні, святковий настрій старших людей і молоді – все це свідчить про неможливість розірвання безкінечника української душі. Старші жінки у вишиванках з піснями обходять навкруг храму, потім творять коло, «розривають ланцюг», «викручують кривульки», сплітають руки «в місток», по якому, ніби із старовіку в майбутнє, переходить дівчинка, яку всі підбадьорюють співом гаївки про Жучка. Біля каплиці збираються парубки та молоді ґазди, щоб вибудувати свою, живу «Дзвіницю». Кремезніші утворюють коло, сплітають на раменах руки, на їхні плечі вистрибують спритні парубки і теж творять уже верхове коло, що кружляє та рухається навколо церкви з урочистим співом «Христос Воскрес». Хлопці-підлітки теж у цій забаві: голови нахилені до центру, руки сплетені за спиною, ноги напружені, бо це гра «у пасок» – на спритність, швидкість та витривалість. Іноді той ремінь зачіпає котрусь із дівчат, а нечемним хлопцям перепадає від бабусь «аби були чемніші». Час вніс свої корективи в обряди та звичаї. Колись вербовий прутик осучаснився тепер шкіряним паском, як давнє народне вбрання – сучасним  святковим одягом. Незмінною залишилася тільки атмосфера свята з його сакральністю. 

…Затихає змучений день. Замовкають дзвони. Розходяться по домівках люди. Відпочиває Провідна Неділя, а душі предків повертаються назад у свої небесні домівки…

 З року в рік безкінечник нашої пам’яті лягає на писанки, викладає хрестики на пасочках, вишиванках, рушниках, бартках, викручує ружі та свастя на різдвяних свічниках, вплітається у весільні вінки і тугу трембіт, вигупує «Арканом» та в’ється «Огірочками» на гаївках. Живемо!

       Ярослава ТКАЧУК

Перейти в розділ
Як це було...
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Цей безкінечник розірвати неможливо
  • Сервета
  • Набір
  • На базар
  • Хрест
  • Верета

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.