Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Канонізм, плюс трохи новації

Канонізм, плюс трохи новації 10.02.2017

У рамках закриття виставки вишиваного іконостасу для храму Погінської Богородиці (автори Микола Симчич, Валерій Малиновський та Олександр Охапкін) в Національному музеї відбувся «круглий стіл» на тему «Сучасна ікона. Шляхи розвитку».

Учасники зібрання розмірковували про традицію і новизну в сакральному мистецтві, зокрема в питанні облаштування інтер’єру храмів. Власне, дещо інший підхід до оформлення сакральних споруд, продемонстрований на виставці, викликав найбільше дискусій у церковних і мистецтвознавчих колах.

Замисливши таке унікальне оздоблення святого місця, автор ідеї вишиваного іконостасу отець Никодим Гуралюк (настоятель монастиря Успіння Матері Божої чину Святого Василія Великого), перебував в очікуванні критики на свою адресу. Ця ідея з’явилася в нього під час відвідин паломницьких центрів Єрусалиму, Люрду, кожен з яких відзначався певними рисами. Особливістю ж марійського місця в Погоні став нетрадиційний іконостас. 

За визначенням професора В. Александровича, канонічність ікони визначає не її форма (вишита чи намальована), а чіткість відтворення певної церковної традиції. Право на існування вишиваного іконостасу в українському храмі відстояли його автори, виконавши новий за формою витвір з належним дотриманням традицій іконографії. На думку митців, довільність твору – це справжній дар художнику канонічної форми. 

Про необхідність відведення належного місця вишиттю в сакральному середовищі церкви як одному з найкращих взірців українського народного мистецтва акцентував у своєму виступі отець Іван Рибарук із Церкви Пресвятої Богородиці, що в с. Криворівні Верховинського району. 

Цей новий, проте глибоко утрадиційнений в народну мистецьку традицію підхід до оздоблення храму отримав благословення архієпископа і митрополита Івано-Франківського Української греко-католицької церкви Пресвященного Кир Володимира Війтишина, який підкреслив шедевральність української ікони та важливість її збереження. В цьому контексті було акцентовано актуальність тісної співпраці Церкви та музеїв задля грунтовного наукового опрацювання іконописної спадщини та відзначено культурно-ідеологічну роль музейних закладів у підтримці та популяризації мистецьких здобутків. 

Віта БОЙЧУК
ФОТО Михайла МАЗУРА,
Миколи ХВОСТІКОВА

Перейти в розділ
Як це було...
  • Канонізм, плюс трохи новації
  • Канонізм, плюс трохи новації
  • Канонізм, плюс трохи новації
  • Канонізм, плюс трохи новації
  • Канонізм, плюс трохи новації
  • Канонізм, плюс трохи новації
  • Канонізм, плюс трохи новації
  • Канонізм, плюс трохи новації
  • Канонізм, плюс трохи новації
  • Канонізм, плюс трохи новації
  • Перемітка
  • альбом
  • Топірець
  • Ташка
  • Килим
  • Сумка
  • Святий

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.