Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині

Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині 16.08.2019

У румунській частині Мараморощини протягом 10–11 серпня 2019 року відбувся третій міжнародний фестиваль етнографії та фольклору «Гуцули». Фестивальне дійство проводили в селі Кривому (Репедя), де переважно проживають українці-гуцули. За підтримки низки інституцій, основну організаційну роботу з підготовки і проведення фестивалю здійснює Фундація українських гуцулів Румунії, яку очолює Василь Попович.

Варто відзначити, що з року в рік помітне зростання рівня підготовки фестивалю і водночас – поглиблення інтересу до нього. Так, цьогоріч у програмі заходів передбачили проведення круглого столу «Українці-гуцули з Мараморощини». У селі Вишавська Долина, в мальовничій місцині між високих гір, зібралися українські та румунські науковці, які вели розмову про історію вивчення цього регіону і про перспективи подальших досліджень. 

Генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського Ярослава Ткачук розповіла про здобутки української етнографічної науки у сфері вивчення Гуцульщини. Заступниця генеральної директорки Музею Ірина Федів ознайомила присутніх з методикою дослідницької роботи щодо вивчення українців-гуцулів Мараморощини. Редактор музейного журналу «Гуцульщина і Покуття» Олександр Масляник окреслив сьогоднішній стан контактів між Україною і Румунією через призму сприйняття гуцулів і запропонував створити спільне наукове видання. Про перспективи вивчення регіону через фольклор та художню літературу говорив доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, літературознавець Микола Васильчук. 

З румунського боку слово мали доктор Наталія Лазар (Північний університетський центр у Бая-Маре), Василь Тімур Кіш (музей Мараморощини у Мармарош-Сиготі), депутат регіонального парламенту Никола Мішулик. Вони виклали власне бачення зробленого і намітили перспективи подальшої роботи. Так виглядає, що заповідається на поглиблення наукової співпраці.

Провадила круглий стіл і працювала як синхронний перекладач громадська діячка, викладачка історії Марія Папарига. Розмова виявилася значно цікавішою і змістовнішою, аніж це передбачалося з самого початку, тому всі зійшлися на тому, що цей захід, задекларований як круглий стіл, насправді має рівень наукової конференції.

І під час круглого столу (10 серпня), і в ході фестивального дійства (11 серпня) відбулося багато цікавих зустрічей, розмов. Люди обмінювалися книжками, ідеями, інформацією. Усе це, звісно ж, піде на користь вивченню цього регіону Карпат.

З самого ранку учасники фестивалю з України (а це делегації зі Львова, Верховини, Коломиї, Микуличина) побували на недільній відправі у величній православній церкві пророка Іллі в Кривому. Священиком тут отець Петро Рагован, який разом з дружиною і дітьми бере активну участь у житті громади, дбає про збереження давніх традицій.

Від церкви, після молитви й урочистого початку дійства, святково вбрані учасники фестивалю рушили на стадіон. Пісні, музика, радісний гамір. Крім українців-гуцулів, у фестивалі взяли участь також румунські і німецькі колективи.

Ну а далі, аж до самого вечора, на просторому стадіоні клекотіло, гриміло, тупцювало і танцювало фестивальне дійство. Одні колективи змінювали інших. Солоспіви чергувалися з музикою. Привернув увагу присутніх виступ знаної співачки Анжеліки Флутур (а вона цього разу виконувала автентичні пісні разом з матір’ю). Свою любов до ріднокраю у музичних композиціях на скрипці виповів уродженець Кривого, почесний голова Союзу українців Румунії Степан Бучута... Десятки виступів. Море емоцій. Лиш сонце пекло по-серпневому. Тому найходовішим товаром на святковому ярмарку були капелюшки, а ще морозиво і холодні напої.

Взагалі, говорячи про фестиваль, у своєму виступі зі сцени, генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського Ярослава Ткачук відзначила суттєвий момент: надалі добре було б запросити не лиш торгівців усілякими китайськими товарами, а передусім тих, хто ще зберіг давні народні промисли і ремесла. Це сприяло б піднесенню авторитету фестивалю, а заодно – заохочувало до збереження автентики.

Зі сцени лунали теплі слова на адресу організаторів фестивалю і виконавців. Було багато нагород. А ще – фотоапарати і відеокамери. Серед інших, перебіг конференції і фестивалю фільмувала й журналістка з Надвірної Світлана Гаєвська.

Наближався вечір, і час було рушати додому. З собою ми повезли відчуття того, що по інший бік кордону в Карпатах живуть українці, які, залишаючись громадянами іншої держави, ревно бережуть у собі відчуття приналежності до України...

Микола ВАСИЛЬЧУК

Перейти в розділ
Як це було...
  • Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині
  • Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині
  • Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині
  • Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині
  • Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині
  • Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині
  • Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині
  • Третій гуцульський фестиваль у Мараморощині
  • Кожух
  • сопілка
  • Рушник

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.