Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

На часі – створення товариства покутян

Учасники науково-теоретичної конференції з питань дослідження історико-етнографічного реґіону Покуття На часі – створення товариства покутян 09.10.2011

Науково-теоретична конференція з питань дослідження історико-етнографічного реґіону Покуття відбулася в Національному музеї.

Конференцію, що стала одним із заходів ІV обласного відкритого покутського фестивалю аматорського мистецтва «Покутські джерела», зініціювала директор Музею Ярослава Ткачук, на запрошення якої відгукнулися провідні науковці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. З вітальним словом до учасників конференції звернулися заступник голови обласної ради Василь Гладій, начальники обласного й міського відділів культури Володимир Федорак та Уляна Мандрусяк.

На вагомості фестивалю та конференції наголосив доктор історичних наук, професор Василь Марчук, адже це добра нагода окреслити проблематику та розповісти про досягнення наших краян: істориків, письменників, краєзнавців, видавців, у доробку яких понад 250 праць, присвячених дослідженню історії міст та сіл Покуття. Торік вийшов друком багато ілюстрований та інформаційно насичений історико-етнографічний нарис «Покуття», чимало праці для створення якого доклали й коломияни.

Покуття – це край, який в Україні був найшвидше заселений, залишив багату культурну спадщину, вперше згаданий у літописі ще наприкінці ХІV століття, тоді як назва «Гуцульщина» вперше з`явилася тільки в другій половині ХVІІІ століття. Однак дотепер немає чітко визначених меж цього реґіону. Отож, як зазначила пані Ткачук, давно вже назріла потреба більш ґрунтовного вивчення територіальної проблематики Покуття.

Цьому питанню були присвячені виступи кандидатів історичних наук Михайла Паньківа та Андрія Королька. Чітко поділити територію на Покуття та Гуцульщину неможливо, бо їх розділяє т. зв. «проміжна зона», в селах якої збереглися особливості, притаманні двом етнографічним групам. Часто через такі непорозуміння в таких населених пунктах хтось вважає себе гуцулом, а хтось – покутянином. Щоб уникнути плутанини й чітко окреслити межі реґіону, слід ще зібрати чимало матеріалу, організувати польові дослідження, результати яких винести на обговорення всеукраїнської конференції.

Отож, на часі створення громадського культурологічного Товариства, яке об’єднало б покутських учених, краєзнавців, бізнесменів, які зможуть відстоювати інтереси покутян на державному рівні. Про це неодноразово наголошували всі доповідачі. Координаційний центр майбутнього Товариства науковці запропонували створити на базі Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського та Інституту історії та політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Насамкінець учасники заходу висловили побажання частішого проведення аналогічних конференцій у всіх покутських районах. Заплановано видання матеріалів цьогорічної конференції, які б мали засвідчити про наукове зацікавлення всіх дослідників Покуття до продовження історичних розвідок про один з найцікавіших етнографічних осередків Прикарпаття. 

Мистецьким доповненням конференції стала виставка «Покутська тканина довжиною в століття», яку урочисто відкрили директор Музею Ярослава Ткачук та кандидат історичних наук Михайло Паньків.

Оксана Ясінська

Перейти в розділ
  • спідниця
  • Капчурі
  • Намисто

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.