Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Трійця

Трійця 05.01.2016

Напередодні різдвяних свят під такою назвою в музеї писанкового розпису відкрилася виставка традиційних свічників-трійць, дерев`яних ручних хрестів з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського і репродукцій вітальних повстанських листівок.

Символ Трійці для українців мав сакральне значення з давніх часів. Вже в язичницьких віруваннях він означав триєдиність божества. Із приходом християнства з’явилося глибше, богословське трактування Трійці. Воно знайшло відображення і в культурній та мистецькій традиції нашого народу – цикл різдвяних свят об’єднує три празники. Виставка «Трійця» також символічно поєднала три складові. 

У експозиції представлено 37 різьблених свічників-трійць церковно-літургійного й обрядово-побутового призначення невідомих авторів Коломийського, Косівського, Верховинського та Надвірнянського районів Івано-Франківської області. Загалом у колекції Музею, яка є однією з найбільших і найяскравіших в Україні, зберігається 113 дерев`яних свічників. Більшість із них репрезентують ХІХ ст., решта – початок ХХ ст. і лише поодинокі датовані кін. ХVІІІ ст. Є серед них і вироби, на яких зазначено імена майстрів.  

У народній культурі свічники посідають особливе місце, оскільки виходять за межі літургійного простору та зберігають у собі відгомін прадавніх язичницьких вірувань. Про це свідчать вражаючі за своєю художньою майстерністю поєднання християнських мотивів: хреста, Розп`яття з пристоячими, ангелів, виноградної лози; із міфологічними: солярними знаками, деревом життя, антропоморфними ликами й зооморфними елементами. У цих творах, переважно безіменних авторів, відображено народне світосприйняття релігії, традицій, навколишньої природи, краси.    

Найпоширенішими з погляду конструкції є трійці тризубоподібної форми та такі, що складаються із підковоподібного корпусу, з’єднаного у верхній частині горизонтальною поперечиною. Такі свічники, виконані в техніці круглої різьби, часто оздоблювали голівками ангелів із крилами або без них. Незважаючи на зовнішню однотипність сюжету, кожна з таких трійць є унікальною.  

Свічники найповніше, у порівнянні з іншими видами народного мистецтва, донесли до наших днів відгомін прадавніх вірувань. Одним з найпоширеніших культів людства був культ Сонця, який також збережено і передано в гуцульських трійцях у вигляді обличчя в обрамленні  променів.  У колекції Музею зберігаються свічники-трійці з таким трактуванням. Найпоширенішим символом Сонця  в народній культурі виступає зображення шести- та восьмипелюсткової розети. Народні майстри широко використовували її в оздобленні свічників-трійць. Згодом їх доповнили християнськими символами – гронами винограду, хрестами, розп'яттями з пристоячими, голубами, голівками янголів та розмальовували різними фарбами. Свічники прикрашали й рослинними композиціями зі сплетіння дубового листя, виноградної лози, прадавнього символу дерева життя. Дуже часто оздоблювали трійці й дерев'яними дзвіночками – «дармовисами».  

На творчості народних майстрів позначалися мистецькі європейські тенденції, що яскраво простежується в оздобленні свічників-трійць. Якщо манері різьблення трійць XVIII - І половини ХІХ ст. притаманний вплив бароко, то з кінця ХІХ - початку ХХ ст. вони мають чимало ознак сецесійної різьби.   

Гуцульські та покутські свічники-трійці – це унікальне мистецьке явище в царині малої дерев’яної пластики.  

Поряд зі свічниками-трійцями в експозиції представлено 29 ручних хрестів І половини ХІХ – початку ХХ ст. невідомих авторів з Коломийського, Косівського та Верховинського районів Івано-Франківщини та Золотого Потоку Тернопільської області, що славилося монастирськими мистецькими майстернями.  

Такі хрести й донині використовують під час богослужінь, а також разом зі свічниками-трійцями у час освячення води на Водохрестя. Представлені на виставці твори традиційної народної культури в сакральній тематиці доповнюють атмосферу урочистості Різдвяних свят та розкривають цікавий та самобутній колорит свят зимового циклу в Карпатах.  

Виставка демонструє велике розмаїття форм і багатство оздоблення дерев’яних свічників-трійць та ручних хрестів, захоплює талантом самобутніх гуцульських  і покутських майстрів.  

Оксана Ясінська  


Перейти в розділ
Як це було...
  • Трійця
  • Трійця
  • Трійця
  • Трійця
  • Трійця
  • Трійця
  • Трійця
  • Трійця
  • Перемітка

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.