Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Культура. Українсько-польські діалоги

Культура. Українсько-польські діалоги 03.07.2015

3-5 липня в Національному музеї відбувся другий етап семінару українсько-польського проекту «Через культуру до суспільних змін» («Poprzez kulturę dla zmiany społecznej»).

У семінарі взяли участь представники Товариства «Із садибою у Варшаві» (Stowarzyszenie «Z Siedzibą w Warszawie»), Державного Етнографічного Музею у Варшаві (Państwowе Muzeum Etnograficznе w Warszawie), Музею на Волі у Варшаві (Muzeum na Woli), Мазовецького інституту культури (Mazowiecki Instytut Kultury), фонду «Арі Арі» (Fundacja «Ari Ari»), а також наукові співробітники Національного Музею Тараса Шевченка, Державного історико-культурного заповідника «Тустань» та Харківського літературного музею.    

Нагадаємо, що наприкінці травня у Варшаві відбувся перший етап семінару, де йшлося про реалізацію спільного проекту польських та українських музейників у Коломиї. Тоді учасники семінару окреслили кілька варіантів майбутньої суспільно-культурної програми, яка найбільше відповідала б потребам місцевої громади. Вирішили, що на базі нашого Музею реалізуватимемо два проекти: один ‒ про переселенців із зони АТО, інший ‒ для людей із зоровими обмеженнями. Власне, другий етап семінару передбачав спільну роботу в групах для втілення обох задумів.    

Перша група в складі сімох осіб, яку очолив Марчін Шьлiва (Мазовецький інститут культури), протягом трьох днів працювала над створенням фільму про переселенців із Криму, Луганської та Донецької областей, які входять до громадської організації переселенців «Фенікс-Коломия». Зустрічі з героями майбутнього фільму, їхніми родичами та сусідами проходили у формі інтерв’ю.    

Друга група працювала над розробкою універсальних дидактичних матеріалів та методів роботи з особами, що мають зорові обмеження. Такі люди потребують особливої уваги, психологічної адаптації, їм бракує відчуття потрібності й захищеності. Важливу роль у вирішенні таких проблем можуть взяти на себе музеї. Однак на цьому шляху виникає чимало перепон, пов’язаних з особливостями технічних засобів, яких катастрофічно бракує. Едита Олдак (Товариство «Із садибою у Варшаві») та Лонґін Ґрачик (фонд «Арі Арі»), які уже кілька років успішно реалізовують у Польщі програми роботи з людьми зі спеціальними фізичними вадами, ділилися досвідом, як незрячим людям зробити доступними музейні експонати. Учасники майстер-класу оглядали музейну експозицію, обирали предмети, які можна описати за допомогою аудіодескрипцій та опрацювати їх як тифлодруки, складали карту проблемних місць у Музеї та створювали універсальну дидактичну стежку.  

Дві групи впродовж трьох днів семінару активно втілювали у реальність поставлені перед ними завдання, підсумовували свою діяльність, оцінювали та обговорювали що зроблено і над чим ще доведеться попрацювати. Зазначимо, це тільки початок процесу соціальних змін через культуру. Обидва проекти є довготривалими і майданчиком їхньої реалізації стане Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.    

Оля ПОЛЮК

Перейти в розділ
Як це було...
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Культура. Українсько-польські діалоги
  • Келеф
  • Ташка

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.