Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Сторінки творчості художника Модеста Сосенка

Модест Сосенко. Автопортрет, 1915 р.Сторінки творчості художника Модеста Сосенка 23.04.2015

Він став одним із найталановитіших і найяскравіших художників-монументалістів у галузі новітнього українського сакрального та світського мистецтва, він – талановитий живописець і графік, який працював у різних жанрах: портреті, пейзажі, побутовій картині, екслібрисі. Його ім’я – Модест Сосенко.

Народився художник 23 квітня 1875 року в селі Пороги біля Богородчан, що на Станіславщині, у сім’ї священика. М. Сосенко здобув поважну, як на той час, професійну освіту: у Краківській школі красних мистецтв (1896–1900), у Мюнхенській королівській академії мистецтв (1900–1902), у Паризькій національній школі мистецтв ((майстерня Леона Бонна) (1902–1904)).

Вперше ім’я Модеста Сосенка зазвучало у Львові на організованій Товариством прихильників української літератури, науки і штуки Всеукраїнській виставці 1905 року. Його живописні полотна, з помітною вже тоді тенденцією до модерної подачі образів, поєднаної з елементами, характерними для давнього українського іконопису, отримали схвальні відгуки в середовищі поважних критиків і поціновувачів високого мистецтва. 

Визначальну роль у житті художника відіграв Митрополит Андрей Шептицький, який фінансово підтримував його у роки навчання в Мюнхені й Парижі, виявляв щире зацікавлення його творчими досягненнями. За сприяння цієї високої духовної особи Модест Сосенко долучився до благородної справи творення Національного музею у Львові (з 1907 року він офіційно стає працівником музею) – збору нових експонатів і реставрації пам’яток. Свою музейну діяльність він успішно поєднав із працею художника. Впродовж 1907–1913 років М. Сосенко виконав іконостаси й поліхромії за архівними документами та літературними джерелами для 12 храмів Галичини й Поділля: Золочева, Славська, с. Підберізці, що на Львівщині, й Печеніжина на Коломийщині. У монументальному сакральному мистецтві художник вдало використав давню візантійську традицію й новітні європейські досягнення, успішно поєднавши їх із національною орнаментикою. Мистець дав життя українським іконам ХVІ–ХVІІ століть, українським традиціям монументального розпису, які сягають часів Київської Русі. Він є автором збірника «Прикраси галицьких рукописів ХVІ–ХVІІ ст. Ставропігійського Музею», виданого у 1923 році. 

Успішно застосував Модест Сосенко свої знання і в сфері архітектури світського характеру, виконавши монументальні декоративні розписи залів Музичного училища ім. М. Лисенка у Львові (тоді Українського музичного товариства ім. М. Лисенка). 

У часи Першої світової війни М. Сосенко перебував на фронті в лавах австрійської армії. За ці складні роки свого життя художник встиг створити численні пейзажі (Карпати, Південна Далмація, Париж), вправлявся у начерках вугіллям та олівцем. 

Повернувшись із війни, Модест Сосенко і далі продовжував творчу діяльність. У 1919 році він взяв участь у виставці галицького малярства, організованій у залах Національного музею у Львові. 

Вірним другом і поціновувачем таланту митця залишався Андрей Шептицький, на руках якого у митрополичих палатах на Святоюрській горі 4 лютого 1920 року у віці неповних 45 років Модест Сосенко залишив цей світ (війна суттєво підірвала його здоров’я). Згідно із заповітом усі твори художника, архів, особисті речі стали власністю Національного музею у Львові, де зберігаються й сьогодні. 

Твори Модеста Сосенка можна побачити й у Львівській галереї мистецтв, Львівському музеї історії релігії а також у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського в Коломиї (портрет Юліана Сосенка – брата художника та два портрети Наталії Лотоцької ).

Марія ДВИЛЮК, 
завідувач сектору образотворчого мистецтва Музею 
Перейти в розділ
Як це було...
  • Портрет Наталії Лотоцької
  • Портрет  Наталії  Лотоцької
  • Портрет Юліана Сосенка - брата художника
  • Сир
  • Ташка
  • Боклажок
  • Богородиця
  • Палиця

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.