Очевидно революційні події в Столиці і в Україні в цілому справили на автора поезії таке враження, що він написав ці рядки душею… Читайте.
Мамо рідна, Мамо,
Знай, я на Майдані
Тут – в нашій Столиці,
Не в Афганістані.
Я чужих не бачу
Хоч навкруг намети,
Та невже так просто
Від своїх померти?
Звідки ти, солдате?
Ділить барикада…
Зможеш убивати?
А що скаже Мати?
І за кого, брате,
Йдемо умирати?
Чи вартує влада
Щоб ридала Мати?
Щоб сама лишилась
Дівчина кохана…
Чи ж вартує жертви
Ця багата влада?
Краще розберімо
Барикади-пута
З Києва поїдем
Матір пригорнути…
***
Пресвятая Богородице, молимось Тобі!
Та земля, яку Ти любиш, бачиш, у вогні!
Всі ікони України, благайте Христа
Хай зупинить цю руїну Правиця Свята!
Пресвятая Діво чиста, просим Тебе знов,
Як тоді, колись, Пречиста, йдем під Твій Покров…
Україна руки зносить в надії сумна
Й на колінах Тебе просить – Мир, а не війна!
