Нехай рік прийдешній принесе у Вашу оселю Боже благословення, щастя, любов, злагоду, нові здобутки, радість та втіху.
Зичимо Вам міцного здоров'я, успіхів у всіх починаннях, добробуту, наснаги для здійснення всього задуманого, рясних земних щедрот, щасливих і радісних днів та миру: в серці, душі, сім’ї та Україні!
Нещодавно писанкова колекція музею збагатилася ще одним цікавим експонатом – тематичною писанкою, присвяченій подіям Майдану. Її автор – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Тетяна Коновал.
Це перше такого типу видання в Україні впорядкував письменник-гуморист Микола Савчук. У книзі автор поєднав унікальні зразки смішної писаної і мальованої Шевченкіани, починаючи від 1840-их років і завершуючи 2010-ими. Основою для книжки став матеріал, який Микола Савчук збирав упродовж п’яти років в архівах, наукових бібліотеках, а також з приватної колекції автора.
Книгу написано каліграфічним почерком і чорнилом із природних компонентів на сторінках, виготовлених кустарним способом із саморобного «черпаного» паперу за технологіями минулих століть. Усю цю старовину вміло скомпоновано у зображувальний матеріал графічних рисунків, давніх світлин, листівок та конвертів «гуцульської пошти», об’єднаних у тематику традиційних гуцульських коломийок.
Відбулася така вистава для діток і в Музеї. З ляльковою казкою "Подарунок Миколаю" завітали актори обласного театру ім. Марійки Підгірянки, які вже четвертий рік поспіль тішать своєю творчістю коломийську малечу.
Іван Монолатій уже не вперше у своїх дослідженнях звертається до коломийської історичної тематики. Ще будучи студентом, він дебютував у наукових колах бібліографічним покажчиком «Коломийські книжкові видання 1864-1941 років». Згодом з’явилися «Коломиєзнавство», «Коломия в часи ЗУНР» та «Цісарська Коломия». У новому ж дослідженні молодий професор на основі багатьох документальних джерел через хронологію подій і сотні образів відтворює історію колись другого міста австрійської Галичини в часі Першої Світової війни.
«Чернігів» був одним з перших батальйонів в зоні АТО, сформований з майданівців і жителів Чернігова.
Поточна така зустріч відбулася на презентації двох поетичних збірок: викладачки Прикарпатського Національного університету Наталі Ткачик («Наскрізь») та коломийського різьбяра Василя Андрушка ( «Колаж і…»).
Розпочали захід із перегляду відео «Як починався Євромайдан» та спільної молитви, яку провів о. Михайло Дзюба – активний учасник майданівських подій.
Наша група побувала у відомих національних заповідниках Наддніпрянської України: Переяславі-Хмельницькому. Каневі, Черкасах, Чигирині, Суботові, Холодному Яру.
Унікальний осередок народного мистецтва, де працюють близько 600 майстрів, село Космач , що на Косівщині, є одним з найбільших сіл України.
Літературний критик, публіцист, есеїст і перекладач, автор книжок «Щось на кшталт шатокуа», «Шатокуа плюс», «Аби книжка» і «Мої серед чужих»,перший лауреат «Книжки року» у номінації найкращий медіакритик Олександр Бойченко – людина, що відкриває світ літератури по-своєму: без упереджених ставлень та радянських кальок, людина, у якої не завадило б вчитися жити по-новому.
Від початку воєнних дій на сході України музейники беруть найактивнішу участь в організаційних заходах, спрямованих на підтримку наших вояків продуктами харчування, медикаментами, допоміжними засобами військового обладнання та уніформою… Таку підтримку сформовано з добровільних грошових датків громадян та самовідданої праці волонтерів, особливо Євдокії Романчич, яка вже не вперше мужньо перевозить музейні вантажі у найпекельніші точки воєнних дій.
Авторка, Ірина Бердаль-Шевчик, успадкувала мистецьке вміння від лемківських різьбярів одного роду та ще один цікавий напрям творчості – створення авторської світлини від іншого. Зупинившись на перехресті двох напрямків зайнялась бісероплетінням та фотографуванням власних робіт на тлі львівської архітектури.
Вона - музикознавець, член Національної Спілки композиторів України, багатолітній викладач Івано-Франківського музичного училища імені Дениса Січинського. Леся Турянська народилася в Печеніжині, проте захоплення фольклором з’явилося в Корничі, куди в дитинстві переїхала з батьками. Це відчуття розвивалося в неї при багатьох відвідинах нашого Музею ще під час навчання в Коломийській музичній школі.
Ганна Василівна народилася 2 листопада 1924 року в селі Шешорах, на Косівщині. Саме в цьому мальовничому гірському селі відбулося її творче становлення та перші виставки ткацьких робіт.
У збірці «Євромайдан. Хроніка відчуттів» зібрано есе відомих письменників Тараса Прохаська, Івана Ципердюка, Юрія Андруховича, Сергія Жадана і Юрія Винничука. Ці твори літератори писали з початку революційних подій на Майдані як щотижневі колонки для «Галицького кореспондента» і ТСН; згодом їх активно поширювали користувачі соціальних мереж. У збірку їх поєднав засновник видавництва «Дискурсус» Василь Карп’юк, який представив цю книжку з одним із авторів – Іваном Ципердюком. Наповненість збірок - не просто фіксація подій, а відчуття і реакція на них кожного автора.
Самобутній митець Микола Грепиняк відомий як талановитий різьбяр, художник і педагог, проте цього разу в Музеї було представлено не лише чудові дерев’яні роботи, але й результати багаторічних досліджень історії народного мистецтва Гуцульщини описаних у книзі.
Поблизу села Небелівки Новоархангельського району, як зазначено у повідомленнях Наталії Бурдо і Михайла Відейка на щорічному конгресі Європейської асоціації археологів, знайдено величезні руїни древнього храму, якому щонайменше 6 тисяч років (!).
Фестиваль уже вшосте організовують в Івано-Франківську на свято Покрови письменник і видавець Василь Карп’юк та обласна організація Національної спілки письменників України. До цієї дати, як зазначив Василь Карп’юк, дуже підходить ім'я Тараса Мельничука, бо він був бунтар, походить з тих країв, де упівський рух був найбільш поширеним, його брат загинув в УПА, в його творчості присутні релігійні теми. Цьогоріч фестивальна програма охопила й Коломию.
Цьогорічної загальноукраїнської премії і відзнаки імені Героя України Михайла Сікорського удостоєна Ярослава ТКАЧУК, генеральний директор Коломийського Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
З коломийською малечею вона зустрічається вже не вперше, але цього разу запропонувала майстер-клас, на якому діти мали нагоду відчути себе справжніми письменниками.
У конференції, що тривала з 8 до 10 жовтня, взяли участь працівники соціальної сфери, музейники, психотерапевти і педагоги. Захід проведено в рамках проектів та програм, метою яких є методологічне спрямування допомоги особам з інтелектуальною недостатністю.
Інтерактивний семінар зібрав понад тридцять музейників з двадцяти п’яти художніх, історичних, літературно-меморіальних музеїв Чернівців, Івано-Франківська, Коломиї, Калуша, Галича, Снятина, Косова. Всіх їх об’єднало бажання набути нових форм співпраці з відвідувачами для якісних змін у функціонуванні музеїв.
Одночасно понад п’ятдесят школярів працювали в кількох музейних залах, у яких впродовж двох годин їх навчали народні майстри та наукові співробітники Музею.
Важко перерахувати всю його жанрову приналежність і в малярстві, і в літературі, до якої була продуктивно причетна ця талановита і працьовита людина. Устиянович мав прямий вплив і на Коломию, де вперше представив свої полотна на господарсько-промисловій виставці в 1880 році.
Метою проекту є збільшення щорічної кількості туристів, які відвідують шість обраних міст Західної України та Східної Польщі (Львів, Івано-Франківськ, Коломия, Люблін, Замосць та Пшеворськ) як ключових центрів міського культурного туризму.
У конференції взяли участь співробітники Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. З привітальним словом та доповіддю про колекційні збірки Музею виступила генеральний директор Ярослава Ткачук.
Це вже не перший візит відомої мисткині до нашого міста й Національного музею та його відділу – Музею писанкового розпису, в якому з великим успіхом відбулося вже дві виставки її творчих робіт. Метою теперішнього приїзду в цей непростий для всіх українців час стало бажання щирого спілкування з коломиянами насамперед на ті теми, які хвилюють зараз кожного.
У творчості авторів переважає тематика, що стала близькою мільйонам українців – еміграція та заробітчанство. Іван Тимощук виклав свої думки у збірках «Я хочу в Карпати», «Лелеки в чужині» та в альманахах «Ліра» і «Вінтаж». З-під пера Галини Дрібнюк вийшла книжка «Царівна не плаче».
Форум відвідали представники 25 країн світу, які привезли до Львова друковану продукцію від більш аніж 500 своїх видавництв.
Український актор театру та кіно, Заслужений артист України, "голос Майдану" Євген Нищук завітав у Національний музей.
Програма «Молодь змінить Україну» є основною ініціативою Фонду Богдана Гаврилишина, який поставив собі за мету готувати професійну молодь для трансформації України. Учасники програми мають можливість вивчати досвід розвинутих європейських країн з високим рівнем політичної свободи, економічного добробуту, соціальної захищеності – Австрії, Німеччини, Норвегії, Швеції, Швейцарії та Польщі.
Писанки виконані як у традиційному восковому розписі, так і в авторському стилі аплікації зі соломи на страусових яйцях.
У ній зібрані роботи сучасних майстрів із заходу та сходу, півночі та півдня - символічно об'єднана вся Україна.
З ініціативою організувати та провести мистецьку акцію для дітей виступив Національний музей. Долучилася до цієї акції і Коломийська дитяча художня школа імені Ярослава Пстрака.
Дослідниця народного мистецтва, мисткиня, інструктор з виготовлення прикрас з бісеру, автор і видавець книг-інструкцій, а також навчальних програм Марія Рипан вже неодноразово бувала в Україні, зокрема й у Музеї, вивчаючи збірки народного мистецтва та популяризуючи власні дослідження та творчий доробок.
На виставці представлено понад тридцять живописних малюнків. Серед найулюбленіших мотивів малювальниці – складні квіткові композиції та композиції на тему обрядово-календарних дійств.
Мотиви їхньої писанкової зображувальності полягають у відтворенні Трипільської семантики та елементів настінного розпису храмів Київської Русі.
У 2001 році вона запропонувала творчу співпрацю з нашим музеєм, подарувавши установі 32 своїх твори. З тих пір пані Юстина співпрацює з нами, заохочуючи до цього також своїх колег із діаспори.
У тристоронній зустрічі взяли участь керівники Національного музею (Коломия) Ярослава Ткачук, Музею в Ополю – Ярослав Ґаленза, завідувач відділу Етнографічного музею (Вроцлав) Дорота Ясновська та наукові співробітники музеїв. Основною темою розмови стало традиційне і сучасне писанкарство в музейних збірках. Учасники дискусії обмінювалися знаннями та досвідом, окреслювали проблеми й перспективи цього давнього виду мистецтва.
Унікальна знахідка потрапила до Музею ще у 30-х роках ХХ століття, про що довідуємося зі спогадів першого директора Володимира Кобринського. Зазначено, що скам'яніле дерево передав на зберігання до Музею невідомий чоловік, поінформувавши, що знахідку витягли з дна Пруту.
Розмова онлайн проходила в рамках Міжнародного суспільно-мистецького проекту «Зустріч Одісея», що передбачає співпрацю 14 партнерів з 11 країн світу. Наприкінці червня митці та культурні установи з різних європейських країн розпочали подорож від Балтійського до Середземного морів, яка триватиме аж два роки.
Шестеро студентів-мистецтвознавців і троє викладачів з кафедри мистецтвознавства та експертизи Національної академії завітали до Музею з директором наукових програм, доктором геолого-мінералогічних наук, професором, представником музею національного культурного надбання «Платар» Володимиром Індутним, з яким Музей співпрацює та товаришує вже багато років.
У засіданні взяли участь представники обласної, районної та міської влади, керівництво управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, члени колегії, начальники відділів культури області, керівники підвідомчих установ (директори освітніх закладів, музеїв, музичних шкіл, театрів), співробітники обласних музеїв та музеїв місцевого значення. Всього захід зібрав понад 80 працівників у галузі культури.
У передбачених для дітей цікавих заходах майстер-класи, тематичні екскурсії, зустріч із казкотерапевтом, перегляд дитячої лялькової вистави. До створення та реалізації програми залучено працівників музею та фахівців найрізноманітніших видів ремесел.
На початку 2013 року у Київському Товаристві «Український сувенір» виникла ідея вишитого рушника, який символічно об’єднав би українців ім’ям великого Тараса.
У стінах Національного музею автор представив свою третю книгу під назвою «Коломийські променади», що доповнила згадану серію.
Численні шанувальники таланту видатного письменника вітали в Музеї свого славетного земляка із 85-літнім ювілеєм, який літератор відзначив цими днями.
Поштовхом для зустрічі став літературно-музичний майданчик, організований у Музеї в рамках мистецької акції «Молодіжний АРТ-мікс». Тоді в якості гостя та літературного експерта було запрошено Галину Петросаняк. Ознайомившись з літературним доробком студентства, пані Галина погодилася продовжити спілкування з юними літераторами й надалі.
Основною темою цьогорічного свята «Ночі в Музеї» стало відтворення одного з найяскравіших весільних обрядів – вінкоплетіння як символу дівування, цноти, щастя, таїнства продовження роду.
Творчий спадок Миколи Мурашка доволі різноманітний. Він – автор багатьох живописних і графічних робіт. Ще в роки навчання у Петербурзькій Академії мистецтв молодий художник виконав літографічний портрет Тараса Григоровича Шевченка (1864 – 1867). Пізніше ним було створено чимало пейзажів. Особливо захоплювався митець малюванням дніпровських порогів. За сприяння Миколи Мурашка, з 1877 року в Києві щорічно відбувались художні виставки, де експонувались твори багатьох українських і зарубіжних художників.
Під час презентації коломияни мали змогу зустрітися та поспілкуватися із донькою автора – Лесею Лісовською, яка зініціювала проект «Писемна спадщина Юрія Горліс-Горського» та популяризує творчість батька.
В історії українського образотворчого мистецтва Теофіл Копистинський відомий широким жанрово-тематичним репертуаром, зокрема портретом та іконописом, багатством художньо-образного вирішення актуальних завдань свого часу. Його творчість наділена глибоким етнічним, естетичним та філософським звучанням.
Одразу три науково-популярні альбоми з цієї серії представили коломиянам Тарас Лозинський, заступник директора Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ (м. Львів), упорядник альбому «Жіноча сорочка», Олекса Валько, член Інституту колекціонерства, упорядник альбому «Дукачі», та Андрій Кісь, художник-конструктор серії видань «Українське народне мистецтво».
Сім комплектів одягу різних локальних осередків, зокрема Рахівського, Верховинського, Городенківського, Снятинського районів Гуцульщини та Покуття презентували Музейну колекцію у Криворівні.
Творці «Аґрафки» Романа Романишин та Андрій Лесів представили коломиянам написану та проілюстровану ними книжку «Зірки і макові зернята». Це видання відзначено премією цьогорічного Болонського книжкового ярмарку, який називають неофіційним «чемпіонатом світу» серед книжок.
Це третя книжка з унікальної серії «Музична казкотерапія для дітей». З двома попередніми – «Країна Сніговія» та «Будиночок з води» – коломияни познайомилися ще два роки тому в Музеї під час презентації дитячих проектів. Кожна з цих книжок доповнена музичним альбомом, спеціально укладеним музикантом і музичним терапевтом Стефаном Недерицею.
Тернопільські писанки передали музеєві учні спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін села Васильківці Гусятинського району Тернопілької області разом зі своїм директором Світланою Байталюк та майстринею писанкарства Юлією Горобей.
Ця тема нам дуже близька і за фаховою діяльністю, і за духовною належністю до тисячолітніх українських традицій.
Шевченковий рік в Україні розпочався з революційних подій на Майдані у Києві. Кобзар став символом народного Майдану і сподвижником у боротьбі за гідність, свободу і європейські цінності.
«Молодіжний АРТ-МІКС», який демонстрував творчий потенціал молоді й тривав у Музеї впродовж тижня, завершився дискусійним клубом за участі мистецтвознавців, викладачів і студентів.
Паперова пластика, бісероплетіння, писанкарство, графіка, ткацтво, живопис – з цими видами мистецтва впродовж тижня ознайомлювали молодь коломийські мистці.
«Молодіжний АРТ-МІКС» презентував проект «Сприяння розвитку молодіжних ініціатив у музейному просторі», що став результатом навчального семінару у рамках програми ProMuseum, в якому взяли участь наукові співробітники нашого Музею.
У відкритті виставки, окрім єпископів та духовенства, взяв участь Глава і Отець Української Греко-Католицької Церкви патріарх Святослав Блаженніший, який привітав присутніх з важливою мистецькою подією та благословив на успішний поступ.
Зміст видання містить світлини творів майстрів народного мистецтва, які присвятили свою творчість увіковічненню Кобзаря.
Тож його економічний і духовний шляхи мусять мати пріоритетну основу. Таке твердження підкріплено сьогоднішньою ситуацією в Державі, коли представники Збройних Сил України в Криму йдуть на озброєних до зубів російських окупантів тільки з національним прапором і співом державного Гімну…
Різноманітний формат лекцій дозволяє залучати до участі у їх підготовці та проведенні різну за віком аудиторію, починаючи від учнівської та студентської молоді – до людей зрілого віку.
У Коломию вони завітали за сприяння Координаційної ради з надання допомоги населенню області під час надзвичайних ситуацій при Головному управлінні ДСНС України в Івано-Франківській області.
Проведено цикл занять, присвячених творчості Тараса Шевченка. Серед них – заняття з вихованцями Коломийської художньої школи.
Попри те, що зустріч з львів’янином було анонсовано ще в січні, її щоразу відкладали через політичну ситуацію в країні. Не стояв осторонь всіх цих подій і пан Василь, який багато часу провів на Київському Майдані.
Початок березня Музей ознаменував нагадуванням громадськості величі українського Генія, прикрасивши фасад Національної установи своєрідною виставкою портретів Тараса Шевченка і витягами рядків з його пророчої поезії. У кожного з нас ніколи не викликало сумнівів чи недовіри до Шевченкових слів, нині й поготів.
Стимулом для проведення дійства визріла потреба живого діалогу майстрів, науковців, художників. Причиною для такої події послужила низка важливих питань, відповіді на які учасники й намагались відшукати. Актуальність традиційної народної культури залежить від її усвідомлення. Чи усвідомлюємо ми справжні смисли цих явищ, чи лише вибираємо ефектну форму, зовнішню оболонку?
Урок-конференцію організувала Любов Сембратович, вчителька української мови та літератури Коломийської гімназії імені М. Грушевського, де колись навчався Василь Симчич – один із співтворців українського кіно, виконавець головної ролі Захара Беркута в однойменному фільмі. Митець створив також чимало незабутніх образів у кінострічках «Анничка», «Камінний хрест», «Білий птах з чорною ознакою», «Пропала грамота»…
Серед низки заходів заплановано провести і курс лекцій з шевченкознавства.
Уродженка села Ямниці Тисменецького району (Івано-Франківщина), Стефанія Дейчаківська під час німецької окупації працювала вчителькою в селі Яблуниці, нині Яремчанської міськради. Згодом емігрувала до Австрії, потім – до Франції, де навчалась у Сорбонні. З 1949 року пані Дейчаківська проживала в Австралії, з 1956 року – у Канаді (Торонто).
Десятки тисяч людей різних за віком, професією, місцем проживання, соціальним станом щодня їдуть у Київ, аби вкотре довести нинішній владі свою солідарність у поступі до європейських цінностей. Незламний дух Майдану відчули і співробітники нашого Музею, які щойно повернулися з Києва. Поїздка музейників відбулася в рамках спільної молитви матерів за Україну, яку очолив владика Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Василій (Івасюк).
Очевидно революційні події в Столиці і в Україні в цілому справили на автора поезії таке враження, що він написав ці рядки душею… Читайте.
Напередодні свого дня народження професор завітав у Яремче і відвідав наш Музей. Зустріч було анонсовано, тож на неї завітало чимало людей.
Косівський інститут посідає одне з провідних місць серед освітньо-мистецьких закладів України. Свою історію інститут започаткував ще в 1882 році як ткацька промислова професійна школа, а, отже, має дуже давні традиції на основі автентичних засад українського мистецтва.
Різдвяні свята продовжуються. 13 і 14 січня, на Меланії та Василя, Україна маланкує і щедрує. Чернівеччина особливо вирізняється своєю неповторною етнічною культурою, а невеличке містечко Вашківці – і поготів. Уже чотири роки поспіль на старий Новий рік тут проходить обласний фестиваль народної творчості «Вашківецька Маланка» або «Переберія» (від слова «переодягатися») – театралізований, костюмований, колоритний і самобутній карнавал, традиція святкування якого сягає понад сто років.
Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.
Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.
Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.
