Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Тарас Прохасько привіз до Коломиї Вінцензову «Правду старовіку»

Тарас Прохасько привіз до Коломиї Вінцензову «Правду старовіку» 31.05.2012

У Національному музеї відомий івано-франківський письменник представив роман у власному перекладі.

Над епопеєю «На високій полонині», що стала «розшифрованим генетичним кодом Гуцульщини», Станіслав Вінценз розпочав працювати 1930 року. Перший том «Правда старовіку» вийшов 1936-го, зробивши зі Станіслава Вінценза автора, який посів особливе місце в літературі.

З часу написання твору минуло вже понад вісімдесят років, однак українська версія роману з’являлася тільки уривками в перекладі різних авторів. І тільки тепер Тарас Прохасько представив українському читачеві перший том у повному обсязі. За переклад твору взявся не випадково, бо «для кожної національної культури є кілька вагомих книжок з інших культур, які треба перекладати». Для нього такою став роман «На високій полонині», який актуальний і сьогодні, бо розкриває речі, які не змінюються з часом. «Те, що написав Вінценз, настільки точне і водночас самодостатнє, що його неможливо переповісти. Воно цілком не надається для запам’ятовування. Хоча тоді, коли читаєш Вінценза, здається, що все навколо стає таким, як він пише… Цього досить, щоб знати якою Гуцульщина була, є, буде, могла і може бути», - наголосив перекладач.  

Польський письменник Станіслав Вінценз генетично не був пов’язаний з Гуцульщиною. Перші його дитячі враження – карпатські, бо народився в Слободі-Рунгурській на Коломийщині, дитинство провів у Криворівні, а гуцульський діалект був мовою його дитинства. Великий вплив на майбутнього письменника мала й Коломийська гімназія…   

Певним чином Тарас Прохасько чимось навіть схожий із Вінцензом, бо, як і Вінценз не має гуцульського коріння. «Часом потрібна дистанція, щоб все те побачити і відчути», - зазначив перекладач, який, працюючи над твором, намагався зберегти максимум гуцульського звучання, що було б зрозумілим для всієї України.  

Під час презентації перекладу Тарас Прохасько читав уривки з роману, сприйняття яких підсилювали гуцульські мелодії у виконанні муніципального оркестру народних музичних інструментів Коломийської міської ради. Гостя вітали генеральний директор Музею Ярослава Ткачук, начальник міського відділу культури та туризму Уляна Мандрусяк, від імені Коломийської райдержадміністрації Орися Бирчак та всі присутні, яких того дня чимало завітало до Музею.

Оксана ЯСІНСЬКА

Перейти в розділ
Як це було...
  • Тарас Прохасько привіз до Коломиї Вінцензову «Правду старовіку»
  • Тарас Прохасько привіз до Коломиї Вінцензову «Правду старовіку»
  • Тарас Прохасько привіз до Коломиї Вінцензову «Правду старовіку»
  • Тарас Прохасько привіз до Коломиї Вінцензову «Правду старовіку»
  • Топірець
  • Сирена
  • Килим
  • Сорочка

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.