Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

«На високій полонині» презентували у Криворівні

На фото зліва - направо: Дмитро Ватаманюк, Василь Зеленчук, Тарас Прохасько, Галина Петросаняк, Василь Іваночко«На високій полонині» презентували у Криворівні 28.03.2012

Нещодавно у перекладі відомого українського письменника й перекладача Тараса Прохаська вийшов з друку перший том «Правда старовіку» з тетралогії «На високій полонині» відомого польського письменника Станіслава Вінценза.

Івано-франківський письменник – не перший, хто взявся за український переклад. Уривки твору в перекладі Петра Козланюка у 1946 р. вийшли в журналі «Радянський Львів», згодом, у видавництві «Червона калина» у 1997 році окремою книжкою з’явився переклад Богдана Сенежака, а у 2008 році наш Музей видав збірник матеріалів про життя і творчість Станіслава Вінценза «Вінцензіана: Статті, листи, фрагменти творів», куди увійшли фрагменти тетралогії у перекладі Андріани Ємчук. Втім Тарас Прохасько став першим, хто зумів уповні донести до українського читача Вінцензову «Правду старовіку».

Презентація україномовної версії «На високій полонині» у Криворівні, яку зініціював голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Ватаманюк, відбулася не випадково. Адже саме тут колись Станіслав Вінценз сформувався як особистість і як майбутній письменник. Місцевий діалект став для нього рідним, тому 26-літня натхненна праця над тетралогією, присвячена Гуцульщині, відвела Вінцезу особливе місце в літературі. «Правда старовіку» насправді є розшифрованим генетичним кодом Гуцулії. Не дивно, що лише від нього про Гуцульщину знають у світах. Він світ привів на свою батьківщину, а батьківщину поставив на вічній, а не одній з воєнних і мінливих, карті світу. Книжка, видана у 1936 році, збагатила світ світом. Відтоді вона для когось є такою ж реальністю, як і Гомер, якого Вінценз читав щодня», - зазначив у своєму виступі Тарас Прохасько.

Разом з перекладачем до Криворівні приїхали й літературний редактор видання Галина Петросаняк та видавець Василь Іваночко. Також перед присутніми виступили генеральний директор Національного музею Ярослава Ткачук, голова  науковий співробітник філії «Гуцульщина» Інституту українознавства Іван Зеленчук, сільський голова Василь Зеленчук, парох Криворівні о. Іван Рибарук, місцева родина письменника та віддані йому прості гуцули.

Андріана ЄМЧУК


Перейти в розділ
Як це було...
  • Тарас Прохасько та Галина Петросаняк
  • Гості та учасники презентації української версії «На високій полонині»
  • Музейники разом з о. Іваном Рибаруком та сільським головою Василем Зеленчуком біля пам’ятника Іванові Франку у Криворівні
  • Обкладинка «На високій полонині». Автор малюнків Анна Кирпан
  • Свічник
  • Роги
  • Рамка
  • Пояс-черес

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.