Видатний українець, унікальний скульптор, живописець та графік Олександр Порфирович Архипенко (30.05.1887, м. Київ - 25.02.1964, м. Нью-Йорк, США) став символом ХХ століття у мистецтві пластики. Він емігрував з України вже свідомим свого покликання. Мистецьку революцію скульптор здійснив на чужині, ставши «батьком» кубістичної скульптури.
Художник не втрачав духовного зв’язку зі своїм народом, втілюючи свою ностальгію в скульптурних портретах діячів української культури найперше – в реалістичних погруддях Тараса Шевченка та Івана Франка.
На виставці представлено ряд видань, які висвітлюють шедеври цього майстра скульптури. Альбом «Олександр Архипенко» (К., 1989) насичений ілюстраціями найбільш відомих його творів; здебільшого це скульптура, живописні та графічні роботи, колажі. Разом з тим, це біографічна розповідь про його життя і творчість. Як зазначив Віталій Коротич, автор єдиного видання, присвяченого творчості видатного українця: «Архипенко хотів зробити усе і встигнути всюди. Він повертався до своїх коренів, зростаючи окремим стовбуром з них».
У «Історії українського мистецтва» (К., 1970) в IV томі вміщено характеристику творчої праці Архипенка. Окрім довідкових, доробок митця представляють також українські періодичні видання «Образотворче мистецтво», «Українська культура» та «Вісті з України».
Книжкову виставку доповнюють фоторепродукції творів художника.
