«Станіслава Вінценза повернення на Верховину»
Урочисте посвячення меморіальної таблиці та хреста, на місці, де з 1926 до 1940 рр. стояла хата відомого польського письменника та гуманіста Станіслава Вінценза, відбулося у селі Бистреці, на Верховинщині.
Ініціаторами акції, приуроченої 70-літтю вимушеної еміґрації з Гуцульщини, стали члени польського Карпатського товариства з Варшави, які таким чином вшанували не лише самого Станіслава Вінценза, а й Гуцульщину – край, де народився, зростав та виховувався письменник.
До цього, з ініціативи Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, спільно з польською громадою міста Коломиї, на приміщенні міської школи, де навчався майбутній письменник, було встановлено меморіальну дошку, а на місці батьківської хати у с. Слободі, що неподалік Коломиї, - пам’ятний знак.
Наукові експедиції, конференції та, зрештою, виданий Музеєм збірник наукових праць та досліджень «Вінцензіана», є свідченням постійної уваги як до постаті самого Станіслава Вінценза, так і до його творчості з боку українських науковців та музейників зокрема.
У цьогорічній червневій Вінцензіані у Бистреці взяли участь науковці з Люблінського католицького та Вроцлавського університетів (Польща), з Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ), представники влади і духовенства з Бистреця, гості з Коломиї та з села Криворівні. Останні зачитали спогади про письменника своєї односельчанки, письменниці, малярки Параски Плитки-Горицвіт.
Ірена Гулай-Назарова
Повернутися в розділ