(5.09.1892 – ?.?.1977, с. Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Визначний народний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, рельєфної різьби, інкрустації, інтарсії. Член СХ СРСР (1959), заслужений майстер народної творчості України (1960). Навчався різьбленню у батька Івана Корпанюка та у маминих братів - Василя та Миколи Шкрібляків. До 1939 року працював в основному на замовлення. З 1944 року працює в експериментальній майстерні Косівської артілі «Гуцульщина», де виготовляє зразки (для масового тиражування).
Асортимент творів: тарілки, пляшки, чарки, шкатулки, ложкарі, рахви, цукорниці, винні набори, рамки, лінійки, пенали, ножі (для паперу), „кушки”, кісся, „бабчері”, куделі, горнятка, скриньки, вішалки, коробочки, бочівки; пістолі, порохівниці, топірці; хрести, свічники-трійці, патериці.
Учасник та лауреат багатьох виставок: м. Коломия, м. Ворохта, м. Львів, м. Познань, м. Краків (Польща), м. Москва (Росія), Болгарія, Франція, Канада, Монголія, Бельгія. Твори зберігаються у музеях світу.
У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського зберігається понад 100 творів майстра.
