Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Копистинський Теофіл Дорофійович

Дивитися детальне зображенняКопистинський Теофіл Дорофійович

 (*15 квітня 1844, м. Перемишль — †5 липня 1916, м. Львів) — український художник-реаліст, портретист, ілюстратор, реставратор.

Малярство студіював у Краківській школі образотворчих мистецтв (1868–1871, викладачі В. Дембовський і В. Лущкевич) та Віденській академії мистецтв (1872). Від 1873 року він у Львові, працює викладачем української академічної гімназії (1873–1881) та жіночої школи сестер Василіянок, ілюстрував журнал «Дзвінок».

Від 1870 року Т. Копистинський учасник художніх виставок.

У творчій спадщині художника: серія «Діячі української культури» (1867–90-і рр.); живопис – «Вид Пе­ремишля» (1870), «Подільські євреї», «Коломийки», «Сліпець з поводирем», «Курна хата» (усі – 1871), «Погорільці», (1873), «У селянській хаті» (1876), «Українські дівчата», «О. Довбуш», «Удова» (усі – 1884), «Нічний краєвид» (1886), «Притча про Лазаря» (1891), «Христос у в’язниці», «Гуцул», «Гуцулка» (усі – 1900), «Суд ХХ сторіччя» (1913), «Сон русалки (Алего­рія відродження України)» (1914); порт­рети – «Старець», «Жіночий портрет» (обидва – 1870), «Автопортрет» (1870; 1872), «Далматинка» (1872), «Дружина у гу­цульському вбранні» (1884); ікони для церков Львівщини – «Різдво Богородиці» (1897, церква у м. Щирець, нині смт. Пу­с­томитівського р-ну), «Воздвиження св. Хреста» (церква у с. Стенятині, нині Сокальського р-ну Львівської обл.), ікони для церкви Благовіщення у Коломиї (1876); ) тощо.

Т. Копистинський виконав ілюстрації до поеми «Лис Мики­та» І. Франка (журнал «Дзвінок», 1890, Львів), «Пригоди Дон Кіхота» М. де Сервантеса у перекладі І. Франка (журнал «Дзвінок», 1891,Львів); «Історії України-Руси» М. Аркаса (Краків, 1912); карикатури – для журналів «Зеркало» і «Страхопудъ» (1880–90).

Т. Копистинський відомий своїми реставраційними роботами в костелі отців бернардинів у Лежайську (1896), кафедральному костелі Вавеля, костелі отців домініканців та Маріацькому костелі в Кракові (1897–1898), близько 150 ікон зі збірки Ставропігійського інституту для Археолого-бібліографічної виставки у Львові (1888), а також вівтарну ікону «Благовіщення» у церкві с. Загір’я, що на Львівщині.

Роботи художника зберігаються у Львові (Національний музей, Історичний музей, Музеї історії релігії). В експозиції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського представлено ікону Т. Копистинського «Успіння Богородиці» (1876).
Експонати майстра в колекції музею
  • Ікона "Успіння Пресвятої Богородиці"

Перейти в розділ
  • Фірмак

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.