Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Рушій української культури

Рушій української культури

Святослав Гординський народився 30 грудня 1906 року в Коломиї, у духовно багатій атмосфері його родинного оточення.

Отримавши ґрунтовну освіту у престижній академічній гімназії у Львові, він продовжив малярські студії в Мистецькій школі Олекси Новаківського, де отримав перші фахові знання і сформувався як художник.

Невтомна жадоба до вдосконалення своїх мистецьких уподобань, спрямувала Святослава Гординського 1928 року до Берлінської Академії мистецтв. У Парижі, протягом 1929-1931 рр. він продовжує студії графіки й живопису в Академії Жуліан та в Модерній Академії кубіста Фернана Леже, де знайомиться зі світочами новітнього світового мистецтва. Перебуваючи у творчих пошуках, художник постійно експериментував, випробовував методи різних мистецьких течій поч. ХХ ст. Роботи Гординського експонувались на виставках Салону французьких художників, Салону художників-декораторів, Міжнародного салону книжкового мистецтва (1931).

Збагачений ідеями тогочасного аванґардизму, у 1931 р. Святослав Гординський повертається до Галичини. Спільно з Павлом Ковжуном, Ярославою Музикою та Михайлом Осінчуком він засновує у Львові Асоціацію Незалежних Українських Мистців, що у міжвоєнний період пропагувала українське й світове мистецтво. Чимало своєї ерудиції й енергії Святослав Гординський вклав також у редагований ним журнал «Мистецтво» (1932 – 1937) і в найпопулярніший тоді в Західній Україні літературно-мистецький двотижневик «Назустріч» (1934 – 1939).

Святослав Гординський – автор численних мистецьких монографій:  «Микола Глущенко» (1934), «Тарас Шевченко – маляр» (1942), «Павло Ковжун» (1944), «Олександр Архипенко» (1960), «Олекса Грищенко» (1964), «Віктор Цимбал» (1971), «Павло Андрусів» (1981), «Галина Мазепа» (1983),  «Крук, Павлось, Мухин – три українські різьбарі» (1947) тощо.

Одночасно з малярською творчістю та працями в галузі мистецтвознавства, Святослав Гординський активно реалізував себе у літературному житті. Поезією він дебютував у збірці «Барви і лінії» (1933).  Згодом у світ вийшли його «Буруни» (1936), «Слова на каменях» (1937), «Вогнем і смерчем» (1947)...

Перебуваючи в еміграції, Гординський багато перекладає. Цікава своєю концепцією його антологія «Поети Заходу» (1961), куди увійшло 60 перекладів з латинської, італійської, французької, англійської, німецької та польської поезії. Йому належить першість у перекладі повної збірки творів великого поета середньовіччя Франсуа Війона. Особливо Святослава Гординського захоплював архитвір українського письменства «Слово о полку Ігоревім», який він кілька разів адаптовував сучасною українською мовою, досліджував як вчений-філолог і перекладав іншими мовами.

За сорок повоєнних років митець створив чимало поетичних образів, вітражів, іконостасів, що прикрасили понад 50 українських церков у Європі (собор Св. Софії в Римі, церкви в Мюнхені та Відні) та Північній Америці. У 1953 році Святослав Гординський був співзасновником «Об’єднання митців-українців в Америці», а в 1956-63 рр. його очолив. Він також є автором   двох унікальних праць – «Українські церкви в Польщі» (1969) та «Українська ікона 12-18 сторіччя» (1973). Брав участь у створенні «Енциклопедії Українознавства», активно пропагував українське мистецтво, особливо неовізантійського стилю.

Багато робіт художника репродуковано на поштівках, виданих у серії «Українські типи», «Народні типи», «Великодні листівки», «Ікони храму св. Софії».

Твори Святослава Гординського зберігаються у багатьох музейних і приватних збірках як в Україні, так і за кордоном. У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського експонуються два з них: «Гуцульський танок» та «Портрет гуцула з Надвірнянщини», подаровані автором 25 листопада 1931 року. Ці роботи, написані у 1929 році, представляють ранній період малярської творчості художника. «Портрет гуцула з Надвірнянщини» намальований Гординським у часі його перебування зі своїм учителем Олексою Новаківським на пленерах у Дорі. Авангардно-конструктивістська стилістика, випрацювана Святославом Гординським у роки паризьких студій, яскраво виражена в «Гуцульському танку», основу композиції якого творять найпростіші фігури прямокутника, кола і квадрата. Графічна мова українського авангардизму, якою художник послуговувався впродовж 1929 – 1934 рр., увібрала в себе кращі модерністські тенденції того часу: кубізм, неопластицизм, футуризму, і знайшла багатогранне відображення у його творчості.

Повернення в Україну доброго імені Святослава Гординського, його малярської і поетичної спадщини розпочалося наприкінці 1980-х і триває донині.

Марія ДВИЛЮК

ФОТО: Фотоальбом «Світи Святослава Гординського», Авт. Пилип'юк В.

Перейти в розділ
  • Куделя
  • ніж
  • Шкатулка
  • Верета

Музей Писанкового розпису

Музей "Писанка" в Коломиї — єдиний у світі музей писанок — великодніх яєць. Унікальна споруда, збудована в 2000 р. Архітектурна пам’ятка України.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.